— 2018 рік Україна переживатиме в передчутті системної політичної кризи, — каже політолог Михайло Басараб, 40 років.
— Показником таких настроїв є падіння довіри майже до всіх відомих політиків, пошук громадянами нових облич. Є велика недовіра до всього політичного класу — і влади, і опозиції. Нема жодного політика, рейтинг якого перевищував би 10–12 відсотків. Люди очікують на нові політичні сили й інших лідерів. У такій ситуації виборці можуть кидатися у крайнощі й підтримати навіть комічних персонажів. Тих, хто пропонує прості рецепти. Про це, зокрема, свідчить феномен Вадима Рабіновича (2014‑го став народним депутатом від "Опозиційного блоку", нині — лідер партії "За життя". — ГПУ). Має 5–8 відсотків електоральної підтримки.
Соціологія показує великий аванс довіри до часом екзотичних для політики персон. Маю на увазі шоумена Володимира Зеленського чи співака Святослава Вакарчука. Це свідчить про те, що українці незадоволені ситуацією в державі. Таким настроям сприяє діяльність президента Петра Порошенка. Його справедливо критикують за "мирний план" щодо Росії, за терпимість до колаборантів і реваншистів та нульові досягнення в боротьбі з корупцією.
— Друга проблема — в парламенті, — продовжує Басараб. — Бачимо низьку активність народних депутатів, внутрішню напругу, чвари у залі. Це впливає на зниження довіри до всієї політичної еліти. Додатковий негатив і розпач у суспільстві створює пропагандистська мережа проросійських медіа в Україні та кремлівської агентури серед політиків і громадських активістів. Вони 24 години на добу працюють на розкручування хаосу, абсурду та зневіри.
Усе це вкупі створює напружену ситуацію в суспільстві й передчуття третього Майдану чи дострокових виборів, — продовжує Михайло Басараб. — Влада здатна утримати ситуацію. Але це не знизить рівень напруги.
"Рух нових сил" Міхеіла Саакашвілі може стати впливовою силою?
— Колишній президент Грузії мав можливість подати себе як політика нової формації, але суспільство "не купило" його. Якби вибори відбувалися нині, то партія Саакашвілі здобула б 1,5–2 відсотки. Шансів для проходження до Верховної Ради в неї поки що немає.
Чи повернеться у велику політику Віктор Медведчук?
— Така небезпека є. Абсолютна більшість українців сприймає його як негативного персонажа. Але Медведчук активізувався за допомогою Кремля і намагається повернутися в політику. Причому це відбувається за певного сприяння нашого президента, який залучає кума Путіна до переговорного процесу щодо Донбасу. Очевидно, Порошенко зустрічається і радиться з Медведчуком.
Усе це змушує з насторогою спостерігати за діяльністю останнього. Його апетити явно не обмежуються статусом контактера між Києвом і Москвою. Не виняток, що може взяти участь у президентській кампанії чи очолити політичний проект на виборах до Верховної Ради.
За яких умов можуть відбутися дочасні президентські і парламентські вибори?
— Рівень довіри і до президента, і до Верховної Ради — низький. Тому складно сказати, яких виборів українці хотіли б швидше. Загалом країна визріла для дочасних виборів (чергові президентські мають відбутися у березні 2019-го, парламентські — у жовтні того ж року. — ГПУ). Причин достатньо. Питання лише в тому, коли з'явиться сприятливий привід, який дасть вихлюпнутися суспільному невдоволенню. Ідеться про подію, що стане останньою краплею. Наприклад, це може бути рішення президента про серйозні поступки Росії чи ОРДЛО, неймовірний корупційний скандал за участю глави держави чи навіть непокаране свавілля якогось чиновника.
Дострокові парламентські вибори може спровокувати конфлікт у коаліції чи її розпад. Розбіжності між "Блоком Петра Порошенка" й "Народним фронтом" наростають. Тому ймовірність дочасних виборів — 50 на 50.
5 
1
Коментарі