Історик культури Вадим Скуратівський, 65 років, знає, в чому головна причина нинішньої політичної кризи, і сумнівається, що лідери провідних політичних сил спроможні домовитися.
Яке враження на вас справив загальнонаціональний круглий стіл?
— Як історику мені дуже подобається поведінка нашого президента. Він постає абсолютним двійником Олександра Федоровича Керенського — ліберального російського прем"єра перед приходом більшовиків. Керенський теж намагався всіх умовити, але час був украй несприятливий для такої поведінки.
А Віктор Ющенко має абсолютну рацію. Якщо не припинити нинішню кризу, то вона може перерости в громадянську війну. Але тут є одна делікатна і, на мій погляд, ключова річ.
У чому вона полягає?
— Юлія Тимошенко цілком слушно сказала про цей круглий стіл: "А з ким ви збираєтесь домовлятися? З людьми, які ведуть країну до громадянського конфлікту?". І справді: наш президент вмовляє людей, які свідомо створюють кризу і ведуть справу до громадянського конфлікту.
Невже немає виходу із цієї кризи?
— Такої політичної колізії у двадцятому столітті не було. Ми маємо по суті державний переворот у межах парламенту.
Юлія Тимошенко вважає виходом з цієї ситуації розпуск парламенту. Але соціологи запевняють, що результати перевиборів будуть тими ж, що й 26 березня.
За універсалом не стоїть потужний національно-свідомий капітал
Зате ті, кого виберуть, не будуть вести себе так агресивно, як зараз. Бо поведінка того ж депутата-"регіонала" Калашникова — це не просто політичне хуліганство. Той негідник у парламенті погрожував Лесеві Танюку ножем. І це лише маленький штрих до того, що відбувається в країні. А відбувається, на мій погляд, грандіозна катастрофа. Помаранчеві нічого не зробили, щоб не допустити повторення ситуації 2004 року, та ще й у страшнішій версії.
Який висновок ви зробили про учасників круглого столу?
— Ми побачили інтелектуальний, політичний і світоглядний рівень цієї компанії. Ну, єдиний нормальний там персонаж, як на мене, це президент. Він справді на дві голови вищий за інших учасників круглого столу. Але що мені, громадянину, з того? Можливо, Віктор Андрійович хотів продемонструвати те, за кого народ проголосував. Можливо, він, як свого часу Керенський, намагався вмовити цих людей.
Але ж ми бачимо, що вони родом із минулого, з радянського тоталітаризму. Вони ніколи нікого не слухали, ні з ким не домовлялися.
Хто вам ще сподобався з учасників круглого столу?
— Тільки президент.
Чи здатна ідея підписання універсалу допомогти знайти компроміс між президентом і "антикризовою" коаліцією?
— Ну як можна домовитися про якісь загальнодержавні, цивілізаційні принципи розбудови України з Ринатом Ахметовим, який знає тільки динаміку нарощення свого капіталу? Все інше його не цікавить. А як можна домовитися з комуністами?
Консенсус — це добре, але над ним потрібно було працювати в 90-х роках. Коли південно-східний український капітал ще остаточно не став на ноги. І треба було його якимось чином цивілізувати, ввести в нормальне державницьке річище.
Що завадило це зробити?
— Кучмівський режим дозволив цьому капіталові розвиватися абсолютно самоправно. Тепер він прийшов у Київ. І що йому тут протиставлять? Риторику Західної України, національну ідею? Вона складається з дуже добрих гуманітарних постулатів. Отой універсал — це по суті виразник національної ідеї. Але за ним, на жаль, не стоїть потужний національно-свідомий капітал.
Чи дієздатний імовірний союз між "Нашою Україною" і Партією регіонів?
— Я не вірю в успішність такого союзу. Навіть якщо він здійсниться, то рано чи пізно закінчиться величезним скандалом. Я вважаю, що відбулася катастрофа. Мені кажуть, що в усьому винен Олександр Мороз. Ну так що, ви не знали, хто такий Мороз?
І хто він?
— Пам"ятаю, як 1995 року він виступав на мітингу біля пам"ятника Леніну на Бессарабці. Там стояло сто бабусь із портретами Сталіна. І він так стримано дивився на портрети політика, який убив найбільше депутатів за всю історію світового парламентаризму. Та ще й найбільшу кількість соціалістів. А Мороз спокійно собі виступав перед тими бабусями. Ну хоча б натякнув на те, що ми будемо шукати якісь інші портрети.
Мороз — це український Хасбулатов, який хоче конфлікту з президентом
І зараз стає очевидним, що політичну реформу він робив у першу чергу для себе. Як на мене, це український Руслан Хасбулатов, який хоче конфлікту з президентом.
Бачите якісь аналогії з 1993-м роком у Росії?
— Абсолютно. З поправкою на одну обставину. Я не бачу людей, які кинуться на захист оцього парламенту. Але так само не думаю, що в українського президента знайдуться віддані бійці для штурму Верховної Ради. Єльцинське військо виконало наказ свого президента. А ми не знаємо, яка ситуація в нашому офіцерському корпусі. І чи не розколеться він за політичними міркуваннями, якщо треба буде виконати наказ президента й забезпечити дотримання його конституційного права на розпуск парламенту.
Кажуть, що цей круглий стіл ознаменував собою завершення помаранчевої епохи. Ви згодні з цим?
— Для мене відбувся повний провал помаранчевих, усіх без винятку. Хіба що президент не як помаранчевий, а як інституція ще залишається. Щодо Юлії Тимошенко, то її спочатку звабили, а потім обдурили. Я думав, що вона політик більш проникливий. Вона ж повинна була бачити, хто такий Мороз. А не бути з ним у союзі під час переговорів щодо створення коаліції демократичних сил.
3 
1
Коментарі
8