Національний заповідник "Софія Київська" передали Міністерству культури і туризму. Досі він був у підпорядкуванні Міністерства регіональної політики, будівництва та житлово-комунального господарства. Експерти розмірковують, як це позначиться на пам'ятках.
Максим Стріха, 49 років, науковець, громадський і політичний діяч:
— Орган, який відповідає за містобудування, не є найкращим в управлінні заповідниками. Містобудування передбачає зведення нового. Відтак старе може стати жертвою.
Софія, як і Києво-Печерська лавра, — заповідники одного профілю. Але історично вони підлягали різним міністерствам. По війні вважали за необхідне утримувати Лавру в системі культури, а Софію — архітектури. Одна установа фінансово не потягнула би дві такі дорогі пам'ятки.
Софія збереглася значно краще за Лавру. Вини Міністерства культури тут немає, бо рішення ухвалювали на найвищому політичному рівні. Фактично, цей заповідник віддали на відкуп українському відділку Російської православної церкви. Зараз у Нижній Лаврі будують монастир підвищеної комфортності, автентичні пам'ятки інтенсивно нищать. Перед цим були завали печер ХІІ ст. через перезволоження ґрунтів, знищення брами ХІХ ст. Така ж доля чекає і Верхню Лавру. Там уже усунули кваліфікованих музейників, а в керівництві заповідника повно тих, хто має просто передати його церкві.
Чи таке саме відбудеться і з Софією Київською? Усе залежить від рішень, які ухвалять у кабінеті президента. У найгіршому випадку це означатиме загибель інтер'єрів собору. Адже мозаїка Софії із зображенням Марії-Оранти почала відшаровуватися. А богослужіння — це величезне вібраційне навантаження на стіни. Від кіптявини і механічних пошкоджень можуть загинути фрески.
ЮНЕСКО навряд чи наважиться вказувати Україні, якій виконавчій структурі чи конфесії мають бути підпорядковані Лавра чи Софія. Але в результаті ці об'єкти можуть бути викреслені зі списку світової спадщини.
Юрій Чорноморець, 36 років, релігієзнавець:
— У нашій країні будь-яке міністерство може дозволити церкві користуватися спорудою. Не бачу нічого поганого в тому, що Софію Київську передадуть у користування якійсь конфесії, якщо та дотримуватиметься всіх норм. Є позитивний досвід Кирилівської церкви: у храмі не палять свічок, хор співає дуже тихо, там не кадять, не прискають водою на фрески. Правда, є і негативний досвід — у церкві Спаса на Берестові, яка стоїть біля Лаври, пошкодили фрески.
Можна дозволити раз чи два на рік проводити в Софії богослужіння. Але за умови підписання договору з громадою. І Московський, і Київський патріархати мали би створити комісію з архієрея, священика й історика, які стежили б за порядком під час богослужінь.
Співпраця з церквою обов'язкова, бо храм побудували саме для цього.
Коментарі
1