— Це пов'язано з посушливою осінню та суворою зимою, — пояснює експерт аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу Роман Сластьон, 25 років. — Але навряд чи сільгоспвиробники зможуть пересіяти всі площі. Бракує фінансів та інших ресурсів. Реально вийде пересіяти близько 3 мільйонів гектарів.
Втрат зазнали всі області, але найбільше — південь, Дніпропетровщина, Полтавщина, Харківщина. Там постраждали 40-50 відсотків озимих посівів. Пересівати треба насамперед пшеницю, ячмінь, озимий ріпак.
Цьогоріч посіють більше кукурудзи — 4,5 мільйона гектарів. Це на мільйон більше, ніж торік. Її посів почнеться пізніше, бо ця культура любить тепло. Також на третину збільшаться площі посіву сої — до 1,5 мільйона гектарів.
Аграрії пересівають озимину власним коштом. Міністерство аграрної політики обіцяло здешевити імпорт насіння кукурудзи за рахунок скасування ПДВ, але уряд цієї ініціативи не підтримав. Пропонували здешевити на 5-10 відсотків пальне і добрива для сільгоспвиробників, однак і тут усе залишилося на рівні заяв. Також є плани компенсувати втрати озимих із розрахунку 50 гривень на гектар — за умови, що ці площі не пересіватимуть соняшником, який виснажує ґрунт. Поки що цей механізм також не діє.
Цьогорічний урожай точно буде менший за торішній, адже озимі істотно постраждали в 12 областях. Можна прогнозувати, що аграрії зберуть близько 40 мільйонів тонн збіжжя.
— Головна проблема аграріїв зараз — потреба в додаткових обігових коштах, — говорить аналітик консалтингової компанії "ААА" Марія Колесник, 37 років. — Через пізню весну і втрату частини озимини треба у стислі строки виконати багато польових робіт, причому одразу по всій країні. І так званими летючими бригадами, які пересуваються з півдня країни на північ по мірі виконання роботи, цього не зробиш.
Загиблі озимі чимало аграріїв пересівають кукурудзою. Але, наприклад, на Херсонщині її можна вирощувати лише на корм худобі. Якщо забезпечити полив — собівартість вийде золотою. А от на півночі при дотриманні технологій її врожайність може бути високою. І навряд чи ця культура потрапить під квотування. Так що аграрії будуть із прибутком.
Також завжди є попит на соняшник, але треба дивитися, чи дозволяє його вирощувати сівозміна в конкретному господарстві. Високий попит на продовольчу пшеницю. Вона, посіяна в цей час, майже вся стає фуражем.
Дефіциту овочів не буде. Є великі залишки з минулого врожаю. До того ж в овочівництво пішов великий бізнес. Нарощуватиметься виробництво картоплі — у переробних підприємств на неї стабільний попит. В інших овочах бізнес також зацікавлений. І що більше буде можливостей для зберігання, то рівнішою буде ціна на них протягом року. Треба будувати великі ринки, на яких також зберігатимуть і фасуватимуть товар.
— Цьогоріч доведеться пересівати близько третини озимих, особливо пшениці. Хоча це залежить від регіону — приміром, на Харківщині місцями загинули 90 відсотків посівів. На Житомирщині та Київщині ситуація краща, бо восени опадів там було небагато. Такого врожаю, як торік, не буде, — каже 51-річний Михайло ДанькевиЧ з Асоціації фермерів та приватних землевласників.
У Криму, мабуть, потрібно буде висаджувати кісточкові культури. Врожаю цього року вони не дадуть.
У Міністерстві аграрної політики підтвердили, що фермерам нададуть компенсацію за пересіваня озимих. Гроші підуть через районні управління. Чи хтось отримав цю компенсацію, поки що не знаємо.
Що і в яких обсягах висадять фермери цього сезону, невідомо. Координації ніякої — кожен сіє, що хоче.
Торік у нас був надлишок урожаю. Посприяла погода. Але й відчувалася реакція на позаторішні ціни на овочі. Наприклад, тоді кілограм картоплі коштував до 7 гривень, гречка взагалі 14. Люди посіяли багато картоплі, гречки. У результаті ринок перенаситився. Навіть по осені наші фермери казали: у нас стоїть поле з капустою і картоплею, але збирати не будемо. Продавати це по 80 копійок за кілограм для мене збитково. Дешевше буде переорати поле.
Цього року сіятимуть, вочевидь, менше. Бо навіть зараз картоплю на базарах продають по 1,5-2 гривні за кілограм, капусту — за гривню.
3 
1
Коментарі