Сергій МИРНИЙ, 53 роки, еколог, письменник. 1986-го командував загоном радіаційної розвідки в Чорнобилі:
— Треба зняти заборону на сільське господарство. Деякі території давно чисті від радіації. Поділ на зони, який не міняли 20 років, застарів. Цей регіон давно час розвивати, вкладати сюди гроші. Тепер Чорнобильська зона — радше психологічна проблема. Я там постійно буваю, й нічого. Люди тут живуть, вирощують овочі. Тут можна було би створити національний культурний парк.
Володимир ЯЦЕНКО, 61 рік, віце-президент організації "Союз Чорнобиль України":
— Треба прийняти нову програму розвитку зони, хоча б на п'ять років. Попередня закінчилася 2010-го. А в зоні вже десь треба прокласти нову дорогу, ще якісь роботи провести. Щоб вирішити, чи розвивати на забрудненій території бодай щось, треба спершу ретельно перевірити кожен її клаптик, кожен населений пункт. Не робити висновків поспіхом. Бо якщо розвивати промисловість, варто врахувати: всі стоки потечуть у Дніпро.
Ігор КИРИЛЬЧУК, 46 років, еколог:
— Не бачу доцільності розвивати цей регіон. В Україні багато неосвоєних земель — приміром, на Житомирщині. А в Чорнобильській зоні ґрунти погані, це пісок. Свого часу були пропозиції завезти туди глину чи змішати той ґрунт із чорноземом — але ж радіації від того не поменшає.
Хай люди, які залишились, там живуть — проте ж це не означає, що туди треба їхати всім. В Україні чимало сіл вимирають — чому їх не розвивають, чому туди не вкладають коштів? Так само і з промисловістю. У Чорнобильській зоні майже всю інфраструктуру розвалили, все доведеться будувати з нуля. А в нас багато заводів простоюють, краще туди гроші інвестувати. Ну, продають там ліс, він гарний завдяки радіації. І все. Я колись возив у "зону" групи туристів — тепер це дається взнаки. Більше возити не хочу.
2 
1
Коментарі
1