У Службі безпеки України "загрозам" усередені держави протидіють близько 30 тис. службовців. Це вп"ятеро більше, ніж працівників британських спецслужб МІ5 і МІ6. За мисленням радянської політичної культури, на цей орган знову покладають внутрішньополітичну роль. Український президент не встояв перед спокусою використовувати СБУ проти своїх політичних опонентів.
Існують беззаперечні свідчення того, що СБУ повернулася до тактики наступу на опозицію. Таку боротьбу можна розділити на сім категорій.
По-перше, втручання в діяльність засобів масової інформації. Це роблять, щоби зображати опозицію в негативному світлі, а владу — у позитивному. Олігарх і голова СБУ Валерій Хорошковський володіє телеканалом "Інтер". Кажуть, він також пов"язаний із газовим лобі, що має великий вплив на Партію регіонів та інші політичні сили.
По-друге, погрози журналістам і нагляд за ними. СБУ зламала інтернет-щоденник Олега Шинкаренка й видалила з нього декілька повідомлень, в яких він начебто "погрожував" життю президента. Справу Шинкаренка можна пов"язати з "фобією замаху", яка оточує президента Януковича.
По-третє, наступ на західні фонди в Україні. 26 липня в аеропорту "Бориспіль" на 10 год. затримали Ніко Ланґе, директора українського представництва Фонду Конрада Аденауера. Фонд пов"язаний із німецькою партією "Християнсько-демократичний союз" і працює в Україні з 1994-го. Ланґе погрожували депортацією, проте все ж дозволили в"їзд після втручання німецького канцлера Ангели Меркель і посла Німеччини. Причину затримання Ланґе пояснили так: втручався у справи, які входять до внутрішньої компетенції України. Можна лише здогадуватися, що це означатиме для інших західних фондів і ЗМІ, які функціонують в Україні.
У 2003–2004 роках Партія регіонів, інші прокучмівські сили та комуністи утворили парламентську комісію. Вона мала вивчити фінансування Заходом неурядових організацій. Влада тоді не поспішала давати дозвіл для відкриття офісу американської організації "Національний демократичний інститут" у Києві. Ба, більше, погрожувала інформаційній службі "Радіо Свобода" закрити її київське представництво — у помсту за трансляції витягів із незаконно записаних у кабінеті президента Кучми плівок Миколи Мельниченка.
І українські, і російські політики вірять у теорію змови. Вони впевнені, що за революціями в Сербії, Грузії та Україні стояли західні розвідувальні служби. Ця політична культура базується на радянських ідеологічних установках. Тому дисидентів і націоналістів розглядають як агентів іноземних спецслужб. Вона також частково спирається на латентний антиамериканізм, який під час виборчої кампанії 2004-го спрямовували проти Віктора Ющенка. Протидія американській розвідці тепер стала пріоритетним завданням контррозвідувального відділу СБУ. У той же час кількість офіцерів, які стежать за діяльністю російських спецслужб, скоротили на чверть.
По-четверте, робота зі студентами та академіками, які є потенційними прихильниками опозиційних сил. Першим свідченням цього став візит офіцера СБУ до отця Бориса Ґудзяка. Ректора львівського Українського католицького університету прохали вплинути на те, щоб його студенти не відвідували політичні зібрання.
Схожі візити СБУ здійснила і до інших українських університетів, ректори яких були податливішими й підписами зобов"язалися убезпечити своїх студентів від участі в мітингах опозиції.
Уряд також передав Києво-Могилянську та Острозьку академії Міністерству освіти. "Могилянка" була одним із центрів помаранчевої революції, а в її будівлі розміщувався прес-центр штабу Ющенка.
По-п"яте, губернатори отримали інструкції зібрати дані про бізнесменів: освіта, професія, партійна прихильність, кого підтримали на виборах 2010-го. Владу також зацікавила "можливість співпраці".
По-шосте, спільна тактика СБУ та Міністерства внутрішніх справ перешкоджати приїзду до Києва прихильників опозиційних сил для участі в політичних мітингах.
По-сьоме, нейтралізація Юлії Тимошенко, яка очолює найбільшу опозиційну політичну партію, хоч і не має депутатського мандата. Навряд чи влада зупиниться на арештах колишніх заступника голови "Нафтогазу" Ігоря Діденка, голови Державної митної служби Анатолія Макаренка, заступника начальника відділу енергетичної митниці Державної митної служби Тараса Шепітька та розшуку екс-заступника головного бухгалтера "Нафтогазу" Марії Кушнір.
Теперішня тактика СБУ виходить за рамки навіть тієї діяльності, яка велася проти опозиційних сил за часів Леоніда Кучми. Сигнал, який вона посилає, означає і помсту за минулі невдачі, і бажання залишатися при владі ще довго.
3 
1
Коментарі
17