У період кризи необхідне посилення, а не ослаблення ролі держави в економічному житті країни. Такою є основна думка Антикризової програми, розробленої комуністами із залученням провідних економістів, фінансистів, системних аналітиків і фахівців народного господарства України.
— Наша програма — це конкретний план дій виходу з кризи і підйому вітчизняної економіки, — говорить перший секретар ЦК Компартії України, голова фракції комуністів у Верховній Раді Петро Симоненко, 59 років.
Основні положення Антикризової програми — це системна державна підтримка вітчизняного виробника, наповнення внутрішнього ринку вітчизняними товарами, технічне переозброєння українських підприємств. Фінансові потоки держави слід спрямувати на товаровиробника, для чого треба створити ще два-три державні банки. У соціальній сфері необхідно домогтися виконання чинних законів, установити суворий контроль держави над цінами і тарифами для населення. Потрібна реальна підтримка українського села й агросектору. Також комуністи виступають за повернення у власність народу і держави підприємств базових галузей промисловості та відновлення державної монополії на виробництво алкоголю й тютюну.
— Націоналізація стратегічно важливих підприємств — одна з ключових тез Антикризової програми Компартії України, — наголошує Петро Симоненко. — Такий крок створить робочі місця і наповнить бюджет. Більш того, для багатьох підприємств це єдиний шанс на порятунок. Адже ні для кого не секрет, що умови приватизації в Україні часто грубо порушують і найважливіші для країни підприємства просто знищують, цілеспрямовано доводять до банкрутства. Крім того, це дозволить українській державі реально керувати ситуацією і адекватно реагувати на нові виклики. Бо держава без власності — то не держава. Сьогодні роль України та її народу — це роль прислуги при великому капіталі.
На думку комуністів, для виходу з кризи держава повинна контролювати і розвивати бюджетотвірні галузі. Вони мають працювати на народ і бюджет, а не на жменьку олігархів. Відсутність модернізації приватизованих підприємств примушує поставити логічне питання: навіщо була потрібна приватизація, яка нічого не дала народові й країні? Нові "ефективні" власники часто-густо розвалюють виробництво, влізають у борги, скорочують робочі місця й обсяги виробництва. А іноді взагалі ріжуть заводи на брухт.
— Наповнення бюджету безпосередньо залежить від напряму економічної інтеграції країни, — переконаний лідер комуністів. — Якщо ми продовжимо рухатися у бік Євросоюзу, Україна остаточно перетвориться на сировинний придаток. А у напрямі Митного союзу з Росією та Білоруссю ми, навпаки, відкриємо величезний ринок для наших високотехнологічних, наукомістких виробництв, відновлення тієї виробничої кооперації, яка лише й робить українське машинобудування ефективним. У цьому разі ми отримаємо зростання виробництва, яке забезпечить наповнення бюджету.
Одним із важливих завдань Антикризової програми є втілення принципу соціальної справедливості: багаті повинні платити більше. Ще з часів роботи над Податковим кодексом Компартія наполегливо добивалася внесення до нього поправок, що стосуються податків на розкіш і надбагатство. Купив житло площею понад 120 кв. м — плати податок за комфорт. Придбав автомобіль за $200 тис. або яхту за мільйон — сплачуй додатковий податок.
Крім того, комуністи пропонують закласти до бюджету реальний прожитковий рівень та запровадити жорстку економію в державному управлінні. Тобто в період кризи слід істотно урізати зарплати вищим чиновникам держапарату, скоротити зарплати нардепам.
— Державний бюджет майже на 80 відсотків складається з податкових надходжень — з того, що безпосередньо вилучають із кишень громадян, — каже Петро Симоненко. — Якщо багаті уникають повноцінної сплати податків, то бідні мусять віддавати більше. Олігархи не платять за свої шикарні замки, яхти й вертольоти. Відраховують до бюджету копійки зі своїх мільйонних і мільярдних прибутків. Примножують свої статки за рахунок доходів від активів, які або взагалі звільнені від податків, або обкладаються за мінімальними ставками. "Слуги народу" повинні жити так, як народ. Якщо криза — це тягар для країни, то важко повинно бути всім — не лише народові, а й владі.














Коментарі