— У Криму на ринках, у кіосках або просто на дорозі пляшку "Чорного доктора" можна купити за 30 гривень. Це нонсенс, бо вино з цього рідкісного сорту коштує не менше як 140 гривень. Це явний фальсифікат, виготовлений не з винограду, — каже президент Асоціації виноробів і сомельє Наталія Благополучна, 49 років.
Закон встановлює мінімальну ціну ординарного простого вина у 18 гривень за пляшку. Витрати на упаковку збільшують ціну приблизно до 25 гривень. Тому вино дешевше ніж 18 гривень має насторожити покупця. Бо ціна вина залежить від якості напою.
Як вибрати якісне вино?
— Не варто купувати пляшки із криво наклеєною етикеткою й акцизною маркою. За європейськими нормами, етикетка має містити не більше як три кольори. Виняток — якщо етикетку створив відомий художник.
Пляшка має бути темно-зеленого або коричневого кольору. У світлій пляшці вино окислиться. Не варто купувати вино, що змінило колір — червоне посвітлішало, а біле стало темнішим.
Що треба зробити Україні для підвищення якості вина?
— Треба створити новий кадастр виноградників — провести більш ретельне районування земель за сортами винограду. У Франції є інститут, що контролює найменування вина за його походженням. Наприклад, основний червоний сорт Каберне – Совіньон вирощують у регіонах Бордо, Луара й на півдні країни. А в Бургундії — Піно Нуар. В Україні білий Совіньон вирощують і в Криму, і на Закарпатті. А слід визначити, де ґрунти і клімат хороші для цього сорту, а де – для Шардоне, де — для Мерло. Це значно підвищить якість вітчизняного вина.
До 1991-го виноград вирощували на 220 тисячах гектарів української землі. Торік лоза займала близько 91 тисячу гектарів. Площі виноградників можуть збільшитися, якщо почне діяти закон про ринок землі. Бо орендувати землю виноробам зараз невигідно.
Яких змін зазнає виноробна галузь від вступу України до Зони вільної торгівлі?
— Нам заборонять використовувати такі найменування як "херес", "мадера", "портвейн", "шампанське". Це вдарить по виробнику. Адже ці вина є у всіх відомих виновиробників — Масандри, Коктебеля, Інкермана.
Потужні компанії вже почали готуватися до таких змін. Наприклад, Масандра замість мадери вигадала назву "Еталіта". Так давні греки називали Ялту. Продаж цього вина сьогодні не дуже високий, бо люди ще не ознайомилися з новою маркою.
Артемівський завод шампанських вин уже називають як "Артеміськ Вайнері". Слово "шампанське" у цього виробника зникло з назви. Пляшку з шампанським маркують як "Українське класичне ігристе вино". А вино на експорт продають під маркою "Кримсект", бо sekt з німецької перекладається як шампанське.
На обсяги експорту вина вступ до ЗВТ особливо не вплине. Основним покупцем залишиться Росія. У країнах колишнього соцтабору, які зараз у єврозоні, попит знизиться.
2 
1
Коментарі