Наталії Вітренко пощастило: до порту Феодосії прибув американський транспортний корабель із вантажем для майбутніх навчань "Сі бриз-2006". Янкі саме збиралися окупувати Україну, але наштовхнулися на Наталію Михайлівну. Вона одразу зрозуміла всю глибину трагедії. У таких випадках вона завжди бачить більше, ніж інші. Морський десант, база НАТО в Криму... Воювати з Альянсом — найулюбленіша справа лідерки прогресивних соціалістів. Тим паче, що інших справ у неї зараз немає.
Маячня завжди була вірним супутником певних політиків і політичних сил. Хоча нічого особливого в доставці обладнання для майбутніх навчань немає. У лютому цього року Верховна Рада справді не проголосувала за закон, який уможливлює проведення "Сі бриз-2006" — але закон потрібен для допуску в Україну військ. До того ж навчання заплановано на липень—серпень — найімовірніше, доти новий парламент дасть добро. А коли і не дасть, то все привезене американцями просто залишиться українській армії. Міністр Гриценко каже, що обладнання коштує дорого.
Проте Наталії Михайлівни слова — та Богові у вуха. У тому сенсі, що база НАТО нам справді потрібна. Або кілька баз. Скажімо, навзамін російського Чорноморського флоту. Принаймні грошей від цього точно більше отримували б. Росія платить нам за оренду $97 млн за рік — губернатор Чукотки Роман Абрамович за перехід Андрія Шевченка з "Мілану" до "Челсі" готовий близько 65 мільйонів викласти.
Вступати в НАТО треба. Хоча б для того, щоб поліпшити відносини з Росією. Адже приєднання України до Альянсу поставить остаточну крапку на мріях Москви поновити щось на зразок імперії чи союзу. Перестали б росіяни облизуватися. Нормально, по-сусідськи з нами зажили. Купу грошей заощадили б — скажімо, антинатовську істерію в Україні вже не треба було б проплачувати. Не було б і ідіотських запитів Держдуми до уряду РФ про повернення Криму до складу Росії згідно з російсько-турецьким договором від 1774 року. Тузлу ніхто не чіпав би. Вітренко та Марченко остаточно стихли б.
Українська влада на вступ до Альянсу налаштована ніби рішуче. Але є великі сумніви. Феодосійська історія засвідчує неприємну річ: держава, яка так хоче приєднатися до НАТО, не здатна забезпечити розвантаження й доставку елементарного вантажу для військових навчань. Завадили, порушивши громадський порядок, кілька десятків протестувальників. Вітренко перемогла. Держава змовчала. Розписалася у власному безсиллі.
Навряд чи така держава вступить до НАТО. Слабких туди не беруть.
Коментарі