Американський геополітик Збігнєв Бжезінський, 83 роки, у статті журналу "Форейн полісі" назвав вісім країн, які зазнаватимуть найбільших впливів сусідів у разі ослаблення світових позицій Сполучених Штатів. Переклад друкуємо зі скороченнями.
"Уявімо, що Америку раптом спіткала серйозна криза. Наприклад, іще одна фінансова. Наслідок — ланцюгова реакція занепаду держави на світовій арені. Усе ширший збройний конфлікт з ісламськими країнами лише прискорюють такий перебіг подій.
Перейняти роль, яку США відігравали після розпаду Радянського Союзу — лідера нового, мирного світу — поки що не зможе ніхто. Очевидно, почнеться фаза пошуків глобального та локальних лідерів — без очевидних переможців, але з численними невдахами. Ми можемо отримати світ з усе більшою загрозою власній безпеці — через авторитарні, націоналістичні та релігійні крайнощі.
Глобальні гравці другого ешелону — Індія, Японія, Росія та деякі європейські країни — вже оцінюють можливі наслідки занепаду Америки. Японці, стурбовані намірами Китаю контролювати Азію, активніше дружать із Європою та Індією. Росія, яка аж зловтішається кепськими перспективами США, природно покладе око на пострадянський простір. Європа піде в кількох напрямках: Німеччина й Італія з економічних причин дружитимуть із Росією. Франція та Центральна Європа вболіватимуть за міцніший союз на континенті, а Британія балансуватиме між ЄС і "особливими" взаєминами зі Сполученими Штатами. Туреччина спробує самоствердитися на території колишньої Оттоманської імперії, Бразилія — у Південній півкулі. Але жодна з цих країн не матиме достатньо економічних, фінансових, технологічних і військових сил, щоб успадкувати роль Америки.
Китай, якого нерідко називають наступним лідером, має значну імперську традицію та вдосталь терпіння. Але цього замало. Лідери країни й самі часто наголошували: іще кілька десятиліть Китай буде країною, що розвивається. Поки що і США, і навіть Європа з Японією значно сучасніші, ніж він. Тому китайські лідери й утримуються від будь-яких натяків на глобальне лідерство.
Звісно, на якомусь етапі може прокинутись агресивний китайський націоналізм. Але такий Пекін одразу отримає серйозних опонентів. Жоден із його сусідів — Індія, Японія, Росія — не готові визнати Китай як основного гравця на планеті. А оскільки в усіх цих країнах також зростають націоналістичні настрої, можуть початись активні конфлікти. Азія ХХІ ст. нагадуватиме Європу ХХ-го — жорстоку та кровожерливу.
Безпека низки слабших держав, близьких до регіональних центрів впливу, також залежить від міжнародного статус-кво, який склався завдяки домінуванню Штатів. Без нього вони стануть значно вразливіші. Грузія, Тайвань, Південна Корея, Білорусь, Україна, Афганістан, Пакистан та Ізраїль — це геополітичні аналоги рідкісних видів тварин. Їхні долі міцно прив'язані до міжнародного клімату, утвореного "старою" Америкою.
Москва продовжує штовхати Київ до спільного економічного простору, паралельно позбавляючи контролю над основними індустріальними об'єктами: російські компанії поглинають найбільші українські заводи. Зі слабкою Америкою Європа матиме менше бажання й можливостей долучити Україну до західної спільноти — і це зробить її беззахиснішою перед російськими планами на неї.
Іще один наслідок американського занепаду — погіршення співпраці на морі, у космосі, у кіберпросторі та у справі збереження довкілля. Відсутність впливового та конструктивного гравця фатально вдарить по ефективності цих справ. Бо Америка створювала порядок і спокій там, де за нормальних умов виникають конфлікти".
5 
1
Коментарі