— Це акт агресії проти нашої держави і дуже серйозна загроза. Для Російської Федерації, на жаль, не існує жодних "червоних ліній", — говорить президент України Петро Порошенко, 53 роки, опівночі 25 листопада під час засідання Ради національної безпеки та оборони.
Того дня російські прикордонники штурмом захопили українські малі броньовані артилерійські катери "Бердянськ" і "Нікополь" та буксир "Яни Капу", що йшли до Маріуполя через Керченську протоку. Поранили шістьох із 23 захоплених моряків.
Кораблі мали стати частиною військово-морської бази, яку створюють у Бердянську та Маріуполі. Про плановий перехід з Одеси заздалегідь повідомили Росію. Судна о 6.00 перехопили катери прикордонної служби РФ. Вимагали, щоб українці зійшли з курсу та покинули прибережні води окупованого Криму. О 8.21 сторожовий російський корабель "Дон" протаранив буксир "Яни Капу" і пошкодив один із двох головних двигунів. Сам отримав метрову пробоїну й ледь не потонув. "Яни Капу" продовжив рух.
Вісім суден росіян оточили українські кораблі у протоці на підході до Керченського мосту. Перегородили прохід торговим суховантажем. О 21.20 російські спецназівці відкрили вогонь на ураження по українських суднах і захопили їх. Доправили до порту в Керчі. У тамтешній лікарні — троє поранених українців: 24-річний Андрій Артеменко, 26-річний Василь Сорока та Андрій Ейдер, 20 років, каже російська омбудсмен Тетяна Москалькова.
О 22.00 президент Петро Порошенко скликав Військовий кабінет. Флот та збройні сили підняли по бойовій тривозі. Рада нацбезпеки та оборони вирішила запровадити воєнний стан на 60 днів. Президент підписав відповідний указ. Для його затвердження 26 листопада збирається Верховна Рада.
Москва вважає, що українські кораблі "порушили державний кордон" та "здійснювали небезпечні маневри", заявила Марія Захарова з Міністерства закордонних справ РФ. Це перший факт офіційного визнання Росією військової агресії проти України з початку війни в 2014-му.
Рада безпеки Організації Об'єднаних Націй 27 листопада проведе екстрену нараду.
— РФ захоплює кораблі і екіпаж, а потім звинувачує Україну в провокації? — обурився 53-річний Курт Волкер, спеціальний представник США в Україні.
— На військово-морську базу у Бердянську вже доставили судна "Донбас" та "Кременець". По них росіяни не наважилися відкрити вогонь. Можливо, не мали достатньо сил чи боялися загострення, — говорить військовий експерт Ігор Романенко, 65 років. — На ту ж базу мали провести ще два артилерійські річкові катери й неозброєний буксир. Цього разу Путін вирішив атакувати. Хотів показати Заходу та росіянами власну рішучість.
Ситуація — жахлива. Але вона вже є. Отже, треба використати її. В першу чергу, спонукати міжнародну спільноту ввести нові, жорстокіші санкції проти РФ.
Ввести воєнний стан — правильна реакція. Треба привести усі Збройні сили у повну бойову готовність. У нас із Росією критично різний військовий потенціал. Їх може зупинити тільки опір всього народу. Вони зрозуміють, що подальша війна нестиме їм великі втрати. Кремль вже не зможе їх приховувати.
— Росіяни не планують другий фронт в Азовському морі. А хочуть заблокувати військову та торговельну діяльність українських портів. Це серйозна загроза, — говорить виконавчий директор міжнародного фонду "Відродження" Олександр Сушко, 45 років.
— Через низький рівень довіри до влади в суспільстві скептичні настрої. Говоритимуть, що воєнний стан політики вводять заради особистих цілей. Опозиція звинувачуватиме, що президент хоче відтермінувати вибори. Та воєнний стан сам собою не вводить обмеження у правах. Тільки дає можливість це зробити. Тож треба чітко формулювати, які саме заходи планують. І чим це допоможе Україні у конфлікті з Росією.
Агресію в Азовському морі можемо використати як ще один аргумент проти побудови "Північного потоку-2" (газопровід з Росії до Німеччини в обхід України. — ГПУ). Росія покладає на цей проект великі надії. Планує посилити енергетичну залежність Заходу.
"У ЄС знову висловлюють "глибоку стурбованість" і просять сторони не робити різких рухів, — написав у "Фейсбуку" координатор групи "Інформаційний спротив" 46-річний Дмитро Тимчук. — Поки можемо розраховувати лише на себе. Наша армія — вже далеко не на убогому рівні 2014‑го.
Агресор нарешті показав своє справжнє обличчя. Але і тут істинно по-російськи. Стріляли в спину українським кораблям — на зворотному курсі, обклавши в десять разів більшими силами".
Воєнний стан можуть запровадити по всій Україні чи в окремих її частинах, за законом. Він дозволить розірвати дипломатичні угоди з ворогом і конфіскувати його майно в Україні.
На громадян можуть накласти повинність виконання оборонних робіт. Також — надавати площу для розквартирування військових за необхідності. Можливе введення комендантської години, перевірка документів, огляд речей, транспорту. Можуть заборонити діяльність партій і громадських організацій, якщо вони загрожують безпеці країни і громадян. Дозволяється державі контролювати діяльність засобів масової інформації.
Перелік прав і свобод громадян, що будуть обмежені під час воєнного стану, визначає указ президента. Верховна Рада може прийняти його повністю, частково або із застереженнями.
Під час воєнного стану неможливо розпустити парламент, уряд, суди, прокуратури, органи місцевого самоврядування. Так само — оголосити імпічмент президенту, змінити Конституцію.
Громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до військкоматів для постановки на облік та з'ясування призначення. Однак нині рішення про воєнний стан не передбачає негайної мобілізації, каже президент Петро Порошенко.
— Буде відповідна робота з резервом першої черги. Звертаюся до вас, шановні ветерани, бути напоготові. Ми маємо в найкоротший термін забезпечити необхідні заходи, щоб зупинити ворога і захистити державу.
Коментарі