Вукраїнських підприємств почалися суттєві проблеми на російських ринках. Ймовірна причина — різка позиція президента Віктора Ющенка щодо подій у Грузії.
Торік Україна продала в Росію товарів на $12,7 млрд — це чверть усього нашого експорту. Причому за це десятиліття обсяг його до РФ зріс учетверо. А за сім місяців 2008-го — ще майже на 38%.
Але в серпні Росія почала обмежувати доступ наших товарів на свій ринок. Причому удар нанесли уміло — по наших основних експортних галузях. По машинобудуванню, продукція якого становить 38% нашого експорту до РФ, металургії — 24% і харчовій промисловості — 11%.
Спочатку почалися затримки з митним оформленням на російському кордоні. Через це, наприклад, "Харківавтоматика" вже втратила замовлення російських "Силових машин" на $35 млн. Під загрозою і співробітництво акціонерного товариства "ЄЕС" із українським "Турбоатомом". Зменшуються замовлення "Газпрому" Харцизькому трубному заводу.
Постраждала молочна галузь. Із серпня Росія заборонила експорт українського сухого молока. Офіційною причиною є невідповідність російським фітосанітарним нормам. При цьому наше сухе молоко — чи не єдиний молочний продукт, що закуповують у нас країни Євросоюзу. А їхні вимоги до якості аж ніяк не нижчі за російські.
Із 2009 року повинні зняті російські мита на український цукор
Окрім цього, Росія ще раз обмежила ввезення українського сиру. Якщо раніше його могли продавати 15 українських заводів, то нині — сім. І якщо заборона на імпорт до Росії сухого молока не є значною проблемою — лише 10% його експорту припадає на РФ і надлишок можна "переключити" на Близький Схід — то обмеження на сир буде болісним. 2006-го такі дії Росії коштували нашим виробникам майже 60 млн грн щомісяця.
Із 2009 року повинні зняті російські мита на український цукор, а з 2010-го — на спирт. Але перший віце-прем"єр Росії Віктор Зубков заявив про подовження обмежень на імпорт цієї продукції щонайменше до 2013 року. Вдарить по українських виробниках і нове російське мито на український інвертний цукор, що використовується для виробництва солодких напоїв.
Показово, що Росія готова завдавати Україні таких торговельних ударів, шкодячи навіть власним економічним інтересам. Наприклад, 2006-го подовження мит на українські металеві прутки спричинило там зростання цін на будівництві, а після заборони ввезення українських сирів російські подорожчали на 15%.
Робити різкі зовнішньополітичні заяви нескладно. Складніше шукати "запасні" ринки для нашої продукції. Або ж підвищувати її якість — а без цього ринки ЄС залишаються для нас поки що закритими. Звичайно, можна у відповідь обмежувати ввезення російської продукції. Але ця справа безперспективна. У попередні роки ми вже запроваджували або загрожували запровадити мита на російські автомобілі, сірники, цемент, електролампи, тканини. Але як свідчить досвід обох торговельних війн, через різницю в структурі україно-російського імпорту й експорту більші втрати в них несе Україна.
2 
1
Коментарі
1