До кінця року може повністю зупинити свою роботу Нікопольський завод феросплавів у місті Нікополь Дніпропетровської області. Через встановлені державою високі ціни на електроенергію підприємство стає неконкурентним як на міжнародному, так і на внутрішньому ринках. У вересні припиняють роботу три плавильні печі. На складі заводу залежалися близько 50 тис. т нереалізованої продукції.
— Уже подготовлен приказ о сокращении 170 металлургов, — каже голова правління заводу Володимир Куцин, 62 роки. — Если ничего не изменится, то полная остановка предприятия возможна в конце 2012 года. Это приведет к потере 6500 рабочих мест. А жизнь в маленьком городе отличается от жизни в большом. В крупном центре легче найти работу или поменять. А в таком, как Никополь, работать в принципе негде, кроме нескольких предприятий.
Частка електроенергії у собівартості феросплавів займає понад 50%, зауважує керівництво підприємства.
— Сьогодні вартість енергії по першому класу для нашого заводу становить 93 долари за мегават, — продовжує Володимир Куцин. — У цей час в Казахстані ціна на електроенергію 10 доларів за мегават. У США та Росії — 50 доларів. Наша продукція неконкурентна через високу вартість електроенергії. Як нам конкурувати у світі? Де державна політика підтримки? Ми не просимо нічого неможливого, а тільки дати ціну в 60 доларів за мегават. Саме таку, за якою електрострум продається на експорт. Більше нам нічого не потрібно. Завод успішно працюватиме далі.
Можлива зупинка НФЗ призведе до щомісячних втрат у понад $60 млн валютних надходжень. Щороку доведеться виплачувати понад 450 млн грн допомоги по безробіттю звільненим працівникам. Ці витрати ляжуть тягарем на державний та місцевий бюджети, цільові фонди. Крім цього, ринок енергетики втратить одного з найбільш потужніших у країні споживачів.
Нікопольський завод є одним із найбільших в Європі підприємством з виробництва феросплавів. У двох цехах працюють 16 печей. Потужності заводу дозволяють випускати щороку понад 1 млн т феросплавів різних марок.
Основною продукцією є марганцеві сплави — силікомарганець і феромарганець. Їх додають до сталі, для покращення її характеристик. Також випускають електрофлюси, електродну масу, агломерат, щебінь.
— Ми все время идем вперед, — розповідає Євген Лапін, головний інженер заводу. — Экологическая и социальная программа на первом месте. В каждом цехе построена газо-аспирационная станция для очистки воздуха. В атмосферу попадает всего 50 миллиграмм пыли и 5 миллиграмм марганца на кубический метр выбросов. Цена такой установки 110 миллионов гривен. А у нас они стоят во всех цехах. Сейчас запускаем дробильно-сортировочную установку мощностью 35 тысяч тонн в сутки. У нас планы на десятилетия, но из-за цены на электроэнергию они могут разрушиться.
Торік завод заплатив до місцевого бюджету 327 млн грн різних податків. На балансі підприємства — місцевий Будинок культури, готель, медико-санітарна частина, спортивний комплекс, бази відпочинку. Під опікою перебувають школа-інтернат, територіальний центр для людей похилого віку тощо.
— Ми обслуговуємо не тільки працівників заводу, а й місцеве населення, — каже головний лікар медичної частини Світлана Лещенко-Єфремова. — Усі наші робітники застраховані. Коли хтось потрапляє до лікарні, то зі страховки виплачують гроші на лікування. Якщо майбутня мати завагітніє, їй достатньо принести довідку про вагітність, і вона одразу піде у соціальну відпустку зі збереженням заробітної плати.
Середня зарплата по підприємству становить 5,5 тис. грн. Це вдвічі більше, ніж люди отримують у середньому по Нікополю.
2 
1
Коментарі
3