У Верховній Раді триває процес ухвалення низки законопроектів, ініційованих депутатами від коаліції. Документи, що стосуються захисту прав громадян, аналізує експерт Української Гельсінкської спілки з прав людини, адвокат В"ячеслав Якубенко, 36 років:
Закон "Про захист персональних даних" потрібний, бо досі немає дієвих гарантій захисту права на приватність. Але законодавці мають чітко виокремити "золоту середину" між правом на приватність і правом на доступ до інформації, як цього вимагає Європейський суд із прав людини. На жаль, законопроект, який зараз розглядає парламент, написаний однобоко. За ним, персональні дані можуть бути відкриті громадськості лише щодо тих фізичних осіб, які займають виборну посаду або є державними службовцями першої категорії. Тобто, починаючи від заступників міністра й нижче, ми не зможемо отримати біографії жодного чиновника, навіть інформацію про те, де і коли він народився. А якщо поширимо таку інформацію, то відповідатимемо за втручання в приватне життя. За це нас можуть оштрафувати на 50 неоподатковуваних мінімумів доходів, засудити до двох років виправних робіт, заарештувати до шести місяців чи позбавити волі до трьох років.
Закон "Про мирні зібрання" іще 2008-го подавав на розгляд уряд Юлії Тимошенко. Партія регіонів тоді перебувала в опозиції, тому й виступила проти нього ще в першому читанні. Тепер вона сама ініціює ухвалення. При цьому чинне законодавство не роз"яснює, хто і як має організовувати мітинги й демонстрації, які права та обов"язки учасників й організаторів, як гарантувати права людини під час проведення двох недружньо налаштованих одна до одної акцій тощо. Зараз чиновники різного рівня, особливо міліцейські чини, вирішують ці питання в ручному режимі й на власний розсуд. Автори нового законопроекту пропонують дозволяти проводити мирні зібрання лише "у спеціально відведених чи пристосованих для цього місцях". Де саме — визначатиме місцева влада. На мою думку, хоч проект в останній редакції і має певні недоліки, його все ж треба негайно приймати, щоб захистити саме право на свободу мирних зібрань.
Про сина Ганни Герман вже писати не зможуть
Чинний Закон "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" не відповідає Конституції, його неможливо застосувати. Але в новому законопроекті "Про всеукраїнський референдум" викликають занепокоєння дві речі: чому зі сфери регулювання нового закону виведено місцеві референдуми і чому обмежено право Верховної Ради вносити зміни до Конституції? Виникає підозра, що проект створено під конкретний політичний план із нового перекроювання Конституції. Оскільки цей закон подав депутат-"регіонал" Дмитро Шпенов, то такий план народжений у надрах Партії регіонів.
Пряме народне голосування — це завжди добре, але лише за умов розвиненої демократії. Низка довічних президентів у Центральній Азії, фактично це монархи, і стали такими саме внаслідок "народного волевиявлення".
Відвертого порушення людських прав і свобод у цих законопроектах немає, але помітно, що, протягуючи їх, влада поступово "закручує гайки". Зокрема журналістам буде важче отримати інформацію про посадових осіб. Наприклад, про сина Ганни Герман, який став заступником міністра Нестора Шуфрича, вже писати не зможуть.
1 
1
Коментарі
2