"Референдум про мову послабить позиції Януковича"

24 травня Верховна Рада розглядала законопроект "регіоналів" Вадима Колесніченка та Сергія Ківалова "Про засади державної мовної політики". Він передбачає надання російській мові фактичного статусу другої державної у східних та південних областях. Під час обговорення між депутатами сталася бійка. Після цього "регіонали" заявили, що мовне питання слід винести на всеукраїнський референдум.

Євген ГОЛОВАХА, 61 рік, заступник директора Інституту соціології:

— Усі розуміють, що російська мова — передвиборна технологія Партії регіонів. Колись до неї звертались ще люди пов'язані з адміністрацію Кучми. Робили це, коли треба було мобілізовувати електорат. І щоразу це спрацьовувало.

Єдине чим теперішня ситуація відрізняється від попередніх — у "регіоналів" є можливість у першому читанні прийняти закон. А після виборів про нього можуть просто забути. Утім, якщо й приймуть, то в Україні нема нічого незворотного. Мені здавалося, що наслідки помаранчевої революції незворотні, а виявилося, ще й як зворотні. В нас усе гнучке.

Мовна тема ще довго житиме в політиці. Чому? Бо поряд із політтехнологією є справжня проблема, що отримує відгук у свідомості частини громадян. У когось різке "за", у когось — різке "проти". Але якби теперішня влада хотіла вирішити проблему, то не піднімала б її перед виборами, а робила все тихо й мирно. Але ж ні — потрібен мордобій. Є таке правило: коли хочуть вирішити якусь проблему, то беруть і вирішують. Коли не хочуть — створюють купу галасу.

Я не вірю в референдум по мові. Щоб його запустити, треба дві третини голосів від депутатів Верховної Ради. А вони не можуть набрати й половини, щоб проголосувати закон. Я взагалі проти референдумів, бо це маніпулятивна штука. Правильно постав запитання — буде один результат, сформулюй інакше — другий, ще інакше — результат буде третій. Але найголовніше: хто сказав, що після референдуму мовне питання не постане знову? Постане обов'язково, бо народ залишається той самий.

Як же це все вирішити? Треба обирати у владу тих, хто не викривляє реальної проблеми. А це залежить від політичної культури і відповідальності виборців.

Робити російську другою державною не варто, бо це нічого не вирішить. Просто одна незадоволена група зміниться на другу. Поле для політичних спекуляцій тільки збільшиться — але тепер уже в бік скасування статусу другої державної. Ми ж маємо реальну двомовність і офіційну одномовність. Треба зробити так, щоб невідповідність між формальним та реальним станом речей не заважала нікому спокійно жити. Тоді проблема буде вичерпана для людей. А значить, політики відійдуть від неї, бо вона не приноситиме їм ніяких дивідендів. Але щоб це зробити, треба мати і політиків, і виборців іншої якості.

Ірина БЕКЕШКІНА, 60 років, голова фонду "Демократичні ініціативи":

— Підтримую думку українських церковників Київського і Московського патріархатів, що мовний референдум проводити дуже шкідливо. Це розколює країну приблизно навпіл. Посиплються запитання, що стосуються нашої історії — чи герої воїни Української повстанської армії та інші. Таких питань краще не торкатися, доки не виросте наступне покоління.

Зараз опозиція пропонує провести референдум про імпічмент президенту. Але він нічого не дасть — бо немає такої статті Конституції, щоб за референдумом звільнити главу держави.

Щодо мови референдум також безперспективний. Адже щоб зробити російську другою державною, треба мати підтримку 300 народних депутатів. А це нереально.

Олексій ГАРАНЬ, 52 роки, політолог:

— Референдум про мову поляризує країну, тому створює певну небезпеку для Януковича. Це послаблює його позиції як президента всієї України.

У передвиборній програмі Януковича були обіцянки зробити російську мову другою державною. Але аналітики попереджали, що це неможливо. Бо тягне за собою зміну Конституції, загально-український референдум, дві третини голосів у парламенті, яких зібрати не вдасться. Тому виникла ідея зробити російську мову регіональною і провести це простим законом. Такий шлях зручний для Януковича. Він ніби говорить тим, хто голосував за нього: от бачите, ми виконуємо свої обіцянки, як можемо. З іншого боку, президент ніби і непричетний до цього.

Гадаю, "регіонали" й комуністи спробують проштовхнути цей закон 5 червня через Верховну Раду. Для цього треба набрати просту більшість — 226 голосів.

×