— Така кількість мажоритарників прийнятна для України. Ми навіть розраховували, що буде більше, — каже голова Комітету виборців України 36-річний Олександр Черненко. — Грошовою заставою 13 тисяч гривень не зовсім адекватних кандидатів відсіяли. Ці гроші змогли знайти ті, хто справді хотів стати мажоритарником.
У попередніх виборчих кампаніях для висунення кандидатом достатньо було зібрати підписи виборців. Тож балотувалися більше людей. Але й нині із заявлених 3,5 тисячі кандидатів реальну кампанію вестимуть менше третини. Інші — або мрійники, або технічні висуванці. Єдине, що впадає в око, — в одних округах по 10 кандидатів, в інших — по 40. Така різниця виникла ситуативно, бо потужні кандидати завели на вибори купу своїх технічних висуванців. Наприклад таких, що мають однакові прізвища з конкурентами.
Списки 22 партій — це навіть більше, ніж ми очікували. Гадали, буде не більш як 20, бо застава в 2 мільйони гривень — досить пристойна сума.
Застава має функцію відсіяти неадекватну публіку й тим самим спростити роботу комісіям. Частково вона компенсує бюджетні витрати, але жодна країна на такому не заробляє. Цінність демократії не визначається витраченими грішми. Вибори — єдиний фактор, який змушує політиків зважати на народ.
3 
1
Коментарі