Коли ви молоді, дні народження є відзначенням етапів дорослішання та перспектив на майбутнє. Коли ви вже маєте певний багаж років, то це можливість поглянути назад і оцінити те, що вам вдалося зробити впродовж цих років. Шестидесята річниця підписання Лондонської угоди, якою 1949-го було створено Раду Європи, є можливістю зробити і перше, і друге.
60 років тому державні мужі, які заснували Раду Європи, добре знали, що вони робили. Через це наш статут є таким лаконічним, чітким і простим. Організація існує для того, щоб досягти "більшого єднання між її членами для збереження та втілення в життя ідеалів і принципів, які є їхнім спільним надбанням, а також сприяння їхньому економічному та соціальному прогресу". Вона робить це шляхом розгляду "питань, що становлять спільний інтерес, шляхом укладання угод та здійснення спільних заходів в економічній, соціальній, культурній, науковій, правовій та адміністративній галузях, а також у галузі захисту та подальшого здійснення прав і основних свобод людини".
Десять країн-засновниць зробили наголос на тому, що духовні та моральні цінності є справжнім джерелом особистої свободи. Вони також підтвердили, що тісне єднання між усіма європейськими країнами-однодумцями було необхідним для підтримки та реалізації таких ідеалів. Це залишається актуальним, оскільки ми прагнемо вибудувати спільні засади для 800 млн європейців, що живуть у 47 державах — членах нашої сучасної організації.
Коли глави урядів під час зустрічі у Варшаві 2005-го переглядали пріоритети Ради Європи, вони визначили основні напрями майбутньої роботи організації. Наголос було зроблено на тому, що основна діяльність має бути спрямована на захист прав людини, посилення демократії та забезпечення принципу верховенства права.
Однак на практиці спостерігаємо і прогрес, і зворотні процеси. Ціною свободи, як знаємо, є неухильна пильність. Над Європою ще нависають темні хмари, що з"явилися в результаті тверджень про причетність окремих європейських урядів до здійснених ЦРУ таємних повітряних перевезень військовополонених. І це питання ще й досі остаточно не вирішили з боку самої Ради Європи. Тягар сучасних проблем є тяжким, однак він не повинен відволікати увагу від досягнень попередніх шести десятиліть, річницю яких ми відзначаємо.
Нещодавно стався збройний конфлікт між двома державами-членами — Грузією та Росією — всупереч їхнім зобов"язанням використовувати мирні засоби для розв"язання конфліктних ситуацій.
Понад 200 укладених державами —членами конвенцій є монументальним ствердженням віднайдених спільних стандартів щодо широкого кола питань в економічній, соціальній, культурній, науковій, правовій та адміністративній сферах.
Проблематика цих документів простягається від питань еквівалентності дипломів про набуття освіти до питань медичної допомоги; від соціальних прав — до боротьби з тероризмом, кіберзлочинністю та торгівлею людьми. У сукупності ці документи свідчать про постійні намагання всіх європейських держав до більшого зближення шляхом пропонування громадянам цих держав переваг одних і тих самих стандартів, незалежно від того, в якому місці ці громадяни живуть.
Рада Європи заснувала 30 спеціалізованих агенцій. Часто це було зроблено у відповідь на ініціативу лише кількох держав-членів, але завжди ці структури були відкритими для нових учасників. Агенції пов"язані з такими питаннями, як стандартизація основних наукових назв лікарських препаратів, визначення антикорупційних заходів, сприяння навчанню мовам, а також боротьба зі зловживанням наркотиками та нелегальною торгівлею людьми. Часто будучи невідомими поза межами власної сфери функціонування, ці агенції роблять значний внесок у виробленні стандартів для цілого континенту. Нерідко це спричиняє такий вплив у цілому світі, який уявити собі не могли засновники Ради Європи.
Нещодавно стався збройний конфлікт між двома державами —членами Ради Європи — Грузією та Росією
РЄ залишається провідною організацією, що стежить за дотриманням прав людини на нашому континенті. Завдяки діяльності комітету із запобігання катуванням та комісара з прав людини органи влади в наших державах-членах — а йдеться про суди, поліцію, в"язниці — перебувають під пильною увагою і, за необхідності, їх може бути названо публічно та присоромлено.
Центральне місце серед досягнень РЄ за 60 років посідає і діяльність Європейського суду з прав людини. Кількість заяв до суду — а лише 2008-го їх було 62 000 — є свідченням його значимості.
На майбутнє перед Радою Європи визначено чотири основні завдання.
Перше — посилення європейського правового простору. Ми маємо переглянути та оновити багато з існуючих конвенцій. Деякі потрібно привести у відповідність до вимог сьогодення, а в рамках нових конвенцій мають бути також розроблені нові сфери діяльності.
Друге — зміцнення моніторингової системи захисту прав людини. Оприлюднення винуватців та осуд є важливим механізмом, однак Рада Європи потребує більше "батогів і пряників" для забезпечення того, щоб держави-члени не ставали на шлях повернення назад замість прогресу. Не можуть залишатися безкарними представники влади в державі-члені, де владу обвинувачують у зневажанні громадян.
Третє — розробка програм підтримки для держав-членів, які бажають вдосконалення. Всі держави-члени намагаються дотримуватися високих стандартів Ради Європи, однак деякі країни потребують більшої допомоги.
Четверте — активніший обмін інформацією про те, що ми робимо і що маємо робити. Більш ефективна демонстрація діяльності Ради Європи допоможе зафіксувати наші досягнення у свідомості урядів та забезпечити їхню подальшу підтримку для друга, який не завжди є зручним.
Розв"язавши ці чотири питання, ми зможемо досягти позитивного витка розвитку, коли зміцнена РЄ зможе покращити розширену Європу як морально, так і матеріально. Організація залишається життєво важливим елементом у постійній боротьбі за позитивне вираження кращої частини людської природи в урядах всіх наших держав.
Що таке Рада Європи
Раду Європи створено 5 травня 1949 року Лондонською угодою, яка тепер відома як Статут РЄ. Її підписали 10 країн-засновників: Бельгія, Данія, Франція, Велика Британія, Ірландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Швеція. На сьогодні членами Ради Європи є 47 держав.
Мета РЄ — сприяти економічному та соціальному прогресові своїх членів, захищати демократію і верховенство закону, права людини тощо.
Україна стала членом Ради Європи 1995 року.
3 
1
Коментарі