Скільки російських сімей мають отримати цинкові ящики з понівеченими останками, аби тамтешні люди жахнулись і бодай спитали у кремлівських маніяків: в ім'я чого полягли наші рідні — і зажадали зупинити не потрібну їм загарбницьку війну?
Нам казали: підуть перші сотні трупів — і вулиці забурлять.
Перші сотні до Московії не пішли. Загиблим синам Росії не дозволили перетнути державний кордон — убієнних скинули у шурфи покинутих шахт, зарили разом з собаками у придорожніх канавах або спалили, склавши з гнилої плоті високі піраміди, аби не спалахнула епідемія.
Замість перших сотень пішли перші тисячі. Проте Росія навіть не здригнулася. Слухняно терпить наругу над собою, кляне не своїх кривавих правителів, а Україну, яка посміла захищати рідну землю. А у бік Кремля простягає жебрацьку долоню, аби допоміг бодай поховати, бо ж права на щось більше загиблий "доброволець" не має.
Нині убитих підлою війною московітів й у шість тисяч цинкових гробів не вбереш. Ще майже три тисячі пропали безвісти і приблизно стільки ж стали каліками. І що? Хитнулася не Росія — рейтинг популярності Путіна, який і залишається "улюбленцем нації".
Сьогодні деякі російські аналітики називають захмарну цифру — 100 тисяч. Саме таку армію найманців Кремля мусять викосити українці на Донбасі, аби впав режим Путіна і зупинилася війна. То якою ж бронею повинно було вкритися серце Росії, якщо її здатна пронизати болем лише така жахлива кількість смертей співвітчизників?!
Може, московіти сподіваються, що цар-батюшка щось сам придумає і розрулить ситуацію? Або сам кудись піде? Якщо це так — то дарма.
За оцінками радника президента України, директора Національного інституту стратегічних досліджень Володимира Горбуліна, конфлікт на Донбасі Путін використовує "для випробувань нової зброї, відпрацювання нових тактичних прийомів ведення бойових дій і отримання військовими частинами і підрозділами бойового досвіду". Тобто на нинішній "малій" війні він готується до війни великої. І за ротаційною схемою намагається пропустити через східний фронт якомога більше армійських підрозділів.
У смертельний вир кидаються навіть такі екзотичні для донецького суходолу війська, як морська піхота. В ідеалі кремлівський правитель має намір перевірити війною в Україні весь склад збройних сил РФ.
Проте, на мою думку, плани російського фюрера не обмежуються суто військовою стратегією.
За найгіршими бандитськими традиціями, він прагне зробити учасниками свого злочину якомога більше співвітчизників. Першим увігнавши ніж у живе тіло України, Путін пустив знаряддя вбивства по ланцюжку — з рук у руки — по всій Росії. До кривавого ритуалу залучаються нові й нові військові підрозділи, нові й нові люди — рядові й офіцери, строковики й кадровий резерв. Кожен має взяти ніж й увігнати по рукоять або хоча б постояти поряд з тим, хто вбиває.
Завдяки частій ротації у тій чи іншій формі причетними до підлої війни в Україні стали вже близько 100 тисяч військовиків Росії. Тобто безпосередніми учасниками путінського злочину стали представники 100 тисяч російських сімей. То скажіть тепер: чи вийде бодай одна з цих родин на протест проти війни? Навряд чи. Люди шукатимуть виправдання собі, а отже і Путіну, перекладаючи відповідальність і провину на свою жертву.
Кремлівський злочинець в'яже Росію кров'ю. Невинною кров'ю. І зупинятися не збирається. Підтвердженням цього є останні криваві події на сході нашої країни.
1 
1
Коментарі