"Росіяни продовжують свою давню традицію — красти чужу історію й славу. Це маркування території й озвучування претензій на землі інших народів, до яких Росія немає ніякого відношення. Це — сигнал Україні й світу, що агресор не збирається зупинятися на Донбасі й у Криму. Він також спрямований на мобілізацію проросійських сил на території України", — написав у "Фейсбуку" начальник Генштабу 56-річний Віктор Муженко.
30 червня президент Росії Володимир Путін присвоїв військовим частинам назви українських і європейських міст. Тепер там є 6-й Львівський, 163-й Ніжинський і 68-й Житомирсько-Берлінський танкові гвардійські полки. І 933-й Верхньодніпровський зенітно-ракетний полк.
Кілька частин одержали назви міст Білорусі. З'явилася гвардійська танкова Вітебсько-Новгородська дивізія, гвардійський самохідний артилерійський Кобринський полк, механізований Слонімсько-Померанський полк. Не обійшли увагою й Польщу — з'явився гвардійський артилерійський Варшавський полк. Згадали Румунію й Німеччину — 400-й самохідно-артилерійський Трансільванський полк і 152-га мотострілецька Ідрицько-Берлінська дивізія відповідно.
Загалом у Росії перейменували 11 військових частин. Деякі з них раніше були розформовані. Зокрема Житомирсько-Берлінський полк і Вітебсько-Новгородська дивізія. Їх заново створили указом від 30 червня.
— Це — прийом інформаційної війни, що відбувається між Росією та Україною. Метод не новий. Під час так званої Великої вітчизняної частинам присвоювали назви тих місць, де були бойові дії, — говорить колишній заступник начальника Генштабу Ігор Романенко, 65 років.
— Путін показав, що вони воюють, як СРСР. Так і залишилися у радянському минулому. Росія захотіла поставити маркери на українську територію. Вирішила приєднати нашу військову історію до своєї. Але в тому ж Ніжині є старі героїчні козацькі традиції. Це українське гетьманське місто, яке не має жодного стосунку до російських збройних сил. Однак Кремль прагне показати, що наші країни мають спільні військові традиції й історію.
Але росіяни запізнилися. Українські військові частини називають на честь наших героїв. Наприклад, 24-та механізована бригада імені короля Данила Галицького. Ми це робимо, керуючись власними традиціями, а не калькою з Радянського Союзу.
Треба дати зрозуміти Росії — нехай їхні полки й названі на честь наших міст, але на цю землю ніколи не ступлять.
— Путін чудово усвідомлює, що цей крок не залишиться поза увагою України та інших держав, — каже політолог 41-річний Михайло Басараб. — На це розрахунок. Малими кроками намагається розширити межі дозволеного. Москва хоче збільшити арсенал прийомів і засобів порушення міжнародного права. Перевіряють реакцію України та світу. Досі світ кволо реагував на свавілля РФ. Кремль нарощує масштаби свого нахабства. Це черговий доказ того, що метою Росії не є захоплення Криму чи частини Донбасу. Вона прагне повністю підпорядкувати собі Україну — й не лише її. Київ повинен жорстко засудити цей факт.
Це мало б стати приводом для посилення санкційного тиску й продовжити політику міжнародної ізоляції кремлівського режиму. Адже Москва дала черговий ляпас не так Україні, як західним державам.
У нашій армії вже нічого декомунізувати
Начальник Генштабу Збройних сил Віктор Муженко підписав наказ про декомунізацію війська.
— Постанова регламентує виконання командирами всіх рівнів закону "Про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів в Україні й заборону їхньої символіки", — говорить Муженко.
— Наказ просто декларує те, що зробили раніше. Процес декомунізації в масштабах країни почався кілька років тому. В армії вона теж була, — каже військовий експерт Олег Жданов, 52 роки. — У нас немає радянського розподілу на полки й дивізії. Їм на заміну прийшли батальйони й дивізії. Ніякої радянської символіки ми не використовуємо. Російських географічних назв у найменуваннях частин теж немає. Ініціатива Путіна наректи свої полки назвами українських міст змусила наше командування нарешті заявити про те, що вже зроблено.
1 
1
Коментарі