Путін до останнього подиху хотітиме знищити Україну

Політтехнологи нав'язали українцям, що попередні п'ять років при владі була партія війни. Тому на виборах треба голосувати за партію миру. Мовляв, на Донбасі живуть наші громадяни, такі ж, як ми, прості українці. Потрібно простягнути їм руку. Це ядро російської інформаційної війни проти України. Жертві агресії нав'язують комплекс провини за спротив.

Нова влада спробувала перестати стріляти. Але "прості українці" з іншого боку чомусь продовжують убивати.

Наприкінці лютого 2014 року Україна не мала боєздатної армії. Люди, котрі ухвалювали тоді рішення, були під тиском Заходу, який гарантував територіальну цілісність України. Він рекомендував не чинити опору агресорові. Після шокової заминки Україна обрала опір. Замість Новоросії з 10–12 українських областей Кремлю довелося обмежитися недогризком сепаратистських республік.

Володимир Путін не перестане стріляти, доки український президент перед ним не капітулює. До останнього подиху він хотітиме знищити Україну. Після провалу плану створення Новоросії Кремль обрав витонченіший сценарій — вштовхнути в політичне тіло України ракові пухлини ДНР і ЛНР. Путіну потрібна вся країна, що слухняно оголосить ОРДЛО своєю легітимною частиною при всевладді там російських силовиків і сотнях патріотів України в підвалах. Після "братнього возз'єднання" зникне за непотрібністю сама лінія розмежування. Постріли "доведених до відчаю шахтарів і трактористів" можуть пролунати в Маріуполі, Харкові, Одесі.

Цінність Мінських угод — у перших пунктах. Припинення вогню, розведення сторін, звільнення затриманих осіб. Інші положення — фантастика.

Ніколи Путін не віддасть Україні контролю над кордоном, не виведе своїх "зелених чоловічків". "Братнє возз'єднання" з ОРДЛО на путінських умовах — для України самогубство.

Припинення вогню досі не досягнуте тому, що російська сторона не зацікавлена. Для справжнього виконання Мінських угод необхідна глибока демілітаризована зона з міжнародними миротворцями. Так, це заморожування конфлікту. Але те, що зараз намагаються нав'язати Україні, гірше. Це його розповзання на територію всієї країни.

Тавруючи попередню владу як партію війни, команда Зеленського представила світові саму Українську державу як партію війни. Зняла з Кремля відповідальність за агресію.

Незабаром у Парижі відбудеться саміт нормандської четвірки (переговори за участю України, Франції, Німеччини, Росії. — ГПУ). Зеленський опиниться в одній залі Єлисейського палацу із французьким президентом Еммануелем Макроном, який грає улюблену гру всіх королів — "Велич Франції". Неодмінний її атрибут — особ­ливі відносини з Москвою. Буде стомлена канцлер Німеччини Анґела Меркель. Вона неспроможна більше протистояти німецькому бізнесу й партнерам у коаліції, які вимагають зрозуміти Путіна. Переговори в такій компанії стануть для президента України моментом істини.

×