Він матиме такий потужній важіль впливу, як розпуск парламенту
Головна подія політичного сезону, який щойно розпочався — вибори до Верховної Ради. Їх вага зростає внаслідок конституційної реформи. Природно, що тлом для всіх політичних процесів, котрі відбуватимуться цієї осені, так чи інакше стане саме передвиборна боротьба. Про деякі її аспекти — у розмові "ГПУ" з директором Інституту глобальних стратегій Вадимом Карасьовим, 49 років.
Президент запропонував підвищити прохідний бар'єр на виборах до Верховної Ради, мотивуючи це потребою збільшити ефективність її роботи. Цього можна досягти у такий спосіб?
— Ефективності справді можна досягти шляхом зменшення кількості партій, що пройдуть до парламенту. Наприклад, якщо там будуть 4 фракції, 3 з яких пропрезидентські, то швидкість проходження законопроектів значно зросте. Але в цьому разі Рада не відображатиме інтереси всього суспільства. Інакше кажучи, якщо бар'єр буде 7% і вище, то це відсіче політичні сили, що мають певну вагу серед виборців. Тому суспільство, політичні еліти та влада мають знайти оптимальне співвідношення ефективності та представницького характеру парламенту. Зараз треба, щоб інтереси суспільства були представлені максимально. Адже держава перебуває у стані перспективної демократизації і важливо це зберегти, хай і дещо пожертвувавши ефективністю роботи Верховної Ради.
Високий бар'єр відсікає від проходження в парламент не лише радикальні сили, а й свіжу кров
Але ж унаслідок конституційної реформи наступний парламент отримає дуже великі повноваження. І як уявити його зі звичними штовханиною, бійками, ламанням мікрофонів?
— Конфлікт у Раді — це краще, ніж конфлікт у суспільстві. Парламент має переводити конфліктність з вулиці у формат парламентської процедури. Але якщо в суспільстві буде все спокійно, то немає сенсу блокувати трибуну чи поливати водою спікера. Навпаки, "хулігани" стануть менш популярними серед виборців.
Ви можете собі уявити, що Вітренко або Шуфрич тихенько займаються законотворчістю, навіть якщо немає очевидних причин для "бойових дій"?
— Це справді політики радикального типу. І з точки зору законотворчості Рада або виборець навряд чи щось втратять, якщо ті не подолають прохідний бар'єр. Проте навіть не пройшовши до парламенту, Вітренко не піде з політики доти, доки є попит на її погляди та ідеї. Водночас високий бар'єр відсікає від проходження в парламент не лише радикальні сили, а й свіжу кров. Взяти хоча б "Пору" — там є нові імена, ідеї, спосіб мислення. "Пора" може спокійно набрати 3%, але 7% і навіть 5% — навряд чи. Отож вона розчиниться у списках інших сил чи блоків і на наступне 5-річчя втратить можливість стати парламентською партією.
Ідея підвищення прохідного бар'єру пов'язана з передвиборним блокуванням політичних сил, насамперед зі створенням блоку-лідера?
— Безумовно. Прості заклики йти разом сприймаються не всіма, тому підвищення бар'єру має створити додаткові стимули. Наприклад, якщо партія Литвина балансує десь на межі 7%, то може стати поступливішою до блокування з Ющенком і Тимошенко. Але можлива і зворотна дія. Скажімо, той-таки Литвин почне переговори з дрібнішими партіями про створення коаліції, видаючи їм певні квоти й набираючи власної політичної ваги. Для партій-лідерів недоцільно збільшувати бар'єр і через інше: виборець уже сфокусований на них і навряд чи захоче ризикувати своїм голосом, віддаючи його сумнівним кандидатам. Отож маленькі партії, які через спокусу низького бар'єру вирішать самотужки йти на вибори, конкуруватимуть між собою, забираючи голоси одна в одної.
Ви говорили про Литвина, але на сьогодні ще не домовилися про блокування Ющенко й Тимошенко. Гадаєте, домовляться?
— Тимошенко погодиться на таку коаліцію лише в разі, якщо першим номером блоку буде вона. Тоді Юлія Володимирівна повноцінно працюватиме під час передвиборчої кампанії, приведе блок у парламент і зможе подавати цю перемогу як власну. Але ж, найімовірніше, Ющенко також піде на вибори. Зрозуміло, що в такому разі перший номер у блоці — за ним. Виходом із цієї ситуації може стати якраз приєднання Литвина: тоді лідером блоку стане президент, а перемогу буде ніби розподілено на всіх. Отож Тимошенко не зможе її привласнити. Але, гадаю, вона все ж піде на вибори самостійно.
Ситуація президента після реформи ускладниться, адже значну частину його повноважень буде передано парламенту й урядові?
— Якщо президент візьме участь у виборах і його блок виграє, то він зможе керувати парламентською більшістю і кабміном. Фактично взамін адміністративних повноважень він отримає політичні. Я б не ставив питання: міцнішим буде президент чи слабшим? Це буде інший стиль, інша модель. Ющенко зможе активно використовувати не лише інструменти президентства, а й можливості свого політичного впливу. Він буде задіяний і в внутрішньопарламентському житті, й у відносинах між Радою та урядом. До цього йому треба готуватися вже тепер. А щодо повноважень — не забуваймо, що президент матиме і такий потужний важіль впливу, як розпуск парламенту.
2 
1
Коментарі