Рік, що минає, розпочався традиційною газовою війною між Україною та Російською Федерацією. Проте вперше за багато років ми входимо в рік наступний із чіткими домовленостями щодо постачання газу.
Прем"єр-міністр Юлія Тимошенко вважає, що всім українським політикам треба цінувати чинні домовленості в газовій сфері.
— Україна має між "Нафтогазом" і "Газпромом" стандартний контракт. Саме такий, як із "Газпромом" мають інші європейські держави. Всі розмови про те, що контракт поганий або хороший, не мають під собою ніяких підстав, він просто стандартний, — пояснює Тимошенко.
Керівники урядів України та Росії минулого тижня зустрілися в Ялті, щоб обговорити співпрацю двох держав. Темою N1 були "газові" відносини. Голова українського уряду зазначила, що 2009-й "пройшов абсолютно спокійно":
— Так, Україні було важко, кожен місяць чітко, як годинник, платити за газ. Але це перший раз за 18 років, коли країна заплатила вчасно, — наголошує Тимошенко. — Україна розраховується і буде розраховуватися вчасно. А крім того, будемо дуже акуратно і чітко здійснювати наші функції з транзиту російського газу.
Важливим підсумком перемовин став той факт, що транзит російського блакитного палива в Європу з 1 січня 2010-го буде здійснюватися за ринковою ціною — тобто вона зросте на 60%. Це дасть змогу НАК "Нафтогаз України" додатково отримати мільярди доларів доходу. В свою чергу, Володимир Путін запевнив, що РФ не застосовуватиме штрафи щодо України за недобір газу.
Тобто, "страшилки" політичних конкурентів БЮТу щодо того, що прем"єр загнала Україну в "газову кабалу", не відповідають дійсності. Втім зрозуміло, що Тимошенко довелося докласти чимало зусиль, щоб "остудити апетити" Кремля, який далеко не завжди бажає на рівних вести діалог із Києвом. Проте своєю непоступливістю, послідовністю у відстоюванні національних інтересів і завдяки дипломатичному хистові Тимошенко свого домоглася. Як каже Путін, протягом року український прем"єр ставила перед ним багато проблем до вирішення. "Вона — складний співрозмовник і складний партнер у сенсі того, щоб домовитися остаточно, — визнає. — Але ми домовлялися завжди і, незважаючи на те що було важко, зобов"язання виконуються. Це найголовніше".
Однак у самому українському політикумі ставлення до газових угод із Росією неоднозначне. Є політики, які не зацікавлені в їх реалізації. Цьому є щонайменше два пояснення. По-перше, ринок газу — це велике поле для можливих корупційних зловживань. Тому порядок у цій царині загрожує статкам багатьох.
Уперше за 18 років Україна заплатила вчасно
— Так, багатьом в Україні, зокрема високопоставленим політикам, не подобаються ці контракти. Всі попередні роки, на жаль, була велика мегакорупційна модель, яка працювала на газовому ринку", — каже Тимошенко. — Мільярди доларів йшли не до бюджетів і не у державні компанії Росії та України, а посередникам, які були нашими урядами на початку 2009 року видалені.
За словами прем"єра, це багатьом в Україні не подобається, адже вони перестали заробляти тіньові великі гроші.
В Ялті прем"єри переймалися не лише газом. Так, досягнуто домовленостей, що Україна та РФ підпишуть протокол про кооперацію підприємств двох країн на 2010-й. Тимошенко наголосила, що такий документ реалізується в поточному році, і це дало можливість поліпшити ситуацію в галузі машинобудування.
Також найближчим часом дві держави можуть підписати стратегічний контракт щодо співробітництва в ядерній енергетиці до 2020-го.
— Думаю, в найближчі місяці ми зможемо завершити ще один важливий документ, який дасть стабільність на багато років у нашій співпраці, — каже голова уряду.
Виходить так, що вона є єдиним представником нашої політичної еліти, хто спроможний однаково успішно вибудовувати стосунки як з Європою, розвиненими країнами Азії, так і з Росією. Зокрема, Тимошенко є бажаним переговорником для канцлера ФРН Ангели Меркель та президента Франції Ніколя Саркозі, а політична сила, очолювана прем"єром — Всеукраїнське об"єднання "Батьківщина" — є членом Європейської народної партії.
На цей момент найактуальнішими проблемами, які Тимошенко обговорює із зарубіжними колегами, є пошук спільних проектів виходу зі світової кризи та залучення в Україну інвестицій, украй необхідних вітчизняній економіці в кризових умовах.
Політолог Павло Булгак переконаний, що за кордоном є розуміння того, хто має найбільші шанси виграти президентські вибори в Україні та з ким варто домовлятися на перспективу. А його колега Олексій Гарань вважає некоректним припускати, що російське керівництво підіграє українському прем"єрові.
— Я не думаю, що Москва буде робити вибір на користь когось із кандидатів. Янукович ідеологічно для Кремля, звичайно, ближче. Тим більше що той постійно робить проросійські заяви. Але думаю, на нього бояться поставити. Все-таки Тимошенко як професіонал сильніша за Януковича. Комусь у Москві легше з нею мати справу як із діловим партнером. Для Кремля принципово важливо, щоб не був обраний Ющенко, бо він — символ їхньої поразки, — каже Гарань. Він уважає, що чинний президент, очевидно, спробує використати більш, ніж прохолодне ставлення до нього Кремля в передвиборній кампанії.
2 
1
Коментарі
3