— Наша економічна політика полягає в тиску на бізнес. Представники владної партії роблять усе, щоб збільшити податки та посилити адміністрування. Тому люди виїжджатимуть звідси, — говорить Василь Воскобойник, 45 років, президент Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування.

Польський уряд готує податкові пільги для трудових мігрантів і підприємців. У цій країні працюють майже 1,5 млн українців і навчаються до 50 тис. наших студентів, каже посол України в Польщі Андрій Дещиця, 55 років.

Перший рік після переїзду заробітчани платитимуть удвічі менші податки, ніж місцеві. Наступні три — податок, сплачений за попередні 12 місяців, зменшиться на 50%. Так Польща хоче залучити мігрантів на тривалий термін. Ухвалити програму готуються на початку осені.

— Говорити на такому тлі, що Україна може повторити економічний успіх Польщі — рожеві мрії, — продовжує Василь Воскобойник. — У нас збираються виводити доходи людей із тіні, збільшуючи фіскальний тиск. А в Польщі половину податків за мігрантів сплачуватиме держава. Зокрема, відрахування до Пенсійного фонду й на соціальне страхування. Там зрозуміли, що для економічного зростання потрібні 5–6 мільйонів трудових мігрантів. Які не просто приїдуть на роботу, а залишаться назавжди. Там теж є проблеми — молодь так само вирушає працювати в розвиненіші країни Європи. Через це для мешканців України, Молдови, Білорусі, Вірменії, Грузії та Росії поляки спростили умови працевлаштування. На шість місяців вони можуть приїхати без бюрократичних бар'єрів. І зарплати значно вищі, ніж у нас. Тож українці їдуть.

До нас могли би прибувати з Середньої Азії та Північної Африки — громадяни бідніших за Україну держав. Але маємо перешкоди в законодавстві. Якщо хочете взяти іноземця на просту роботу, наприклад, двірником, повинні платити йому не менше 10 мінімальних зарплат. Щонайменше 60 тисяч гривень. Наші закони витісняють мігрантів у "сіру зону".

Із 16 мільйонів працездатного населення в Україні понад 10 відсот­ків —безробітні. За кордоном працюють приблизно 5 мільйонів українців. Якщо вони повернуться, це призведе до збільшення соціальної напруги. Треба змінювати країну, щоб люди не виїздили. І відчували зміни не вухами, а кишенями.

— У 2015–2016‑х зарплати в Україні не підвищувалися. Був суттєвий відтік українців. 2019‑го посилилася гривня. Громадяни побачили, що такі ж гроші можуть і тут заробити. Міграція уповільнилася. Польща вирішила заманювати людей додатковими пільгами. Бо податки там вищі, ніж у нас, — каже 45‑річний Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії.

— Треба залучати іноземні інвестиції в Україну, щоб з'явилося більше хороших робочих місць. Роботодавці мають реагувати на переманювання працівників збільшенням зарплат. Можемо спростити влаштування для громадян Білорусі та Євросоюзу. Щоб могли отримувати довідку на тимчасове проживання, відкрити рахунок у банку. З цих країн не їхатимуть некваліфіковані люди.

Зараз бачимо потік мігрантів в Україну з Близького Сходу та Середньої Азії. Фактично нелегальний. Досвід ЄС показує, що непогано призвичаюються турки. Хоча Туреччина економічно вище України, але частині її громадян це могло би бути цікаво. Проте треба ­пильнувати — щоб мігранти не утворювали етнічні анклави, які нехтуватимуть законами. У нас зменшується кількість людей працездатного віку. Це триватиме й далі.

×