Днями з'ясувалося — в Адміністрації президента є кімната, про яку, окрім господаря, знають канцлер Німеччини, президент Франції й очільник Кремля. Пишуть у тій келії закони для України, за якими маємо розв'язувати кривавий вузол, створений Московією на Донбасі.
Майже негайно провести вибори на окупованих територіях — під російськими дулами, до закриття державного кордону — наполягають обидва західні партнери. При цьому Франсуа Олланд "забуває", що Франція не проводила у себе жодних голосувань до 1944-го — року звільнення від гітлерівської окупації. А Анґела Меркель не хоче пам'ятати — дві Німеччини утворилися не тому, що в них жили різні німці, які обирали різний шлях розвитку, а тому, що перебували в різних зонах окупації.
Чому канцлер із президентом вирішили, що на Донбасі може бути інакше, — невідомо. Але те, до чого вони вдаються, користуючись слабкістю України та її лідера, є щонайменше злочином проти здорового глузду.
Інша дикість — країна-агресор не лише відстояла перед європейцями право проводити вибори на захоплених українських землях, а й надиктовує нам закони, за якими ті мають відбутися. Кажуть, кум Путіна й Медведєва не вилазить із потаємної кімнати. І вже багато чого втовк у не дуже стійку голову Порошенка.
Президент загалом схвалив "план Медведчука". Він припускає створення на окупованих територіях адміністрацій на чолі з фігурами, що влаштовують і Київ, і Москву. Замість Захарченка та Плотницького керувати ДНР і ЛНР мають Рінат Ахметов і Юрій Бойко. Така рокіровка, за підкилимним задумом, має зняти проблему відкритих кордонів із країною-загарбником.
Не знаю, чим думали в Адміністрації президента, погоджуючись на таке, і хто цей думатель. Але перед нами — дурість, якої світ не бачив.
Після заміни командирів територіальних угруповань вони не перестануть бути терористичними за змістом своєї діяльності. Посадивши керувати окупованими землями "своїх" представників, Порошенко освятить усі воєнні злочини, скоєні РФ та її найманцями. І водночас знецінить подвиг героїв, які врятували Україну, вчинить наругу над пролитою кров'ю.
А на кого спиратимуться "кризові губернатори" при здійсненні влади? На українські поліцію, суди і прокуратуру, на українську армію? Далі лінії розмежування їх не пустять. Ахметов і Бойко спиратимуться на російських бойовиків і збройних найманців. На загони бандитів, для впокорення яких час од часу приїздитиме російський спецназ.
Відповідь на запитання, яка влада сформується після виборів на підконтрольних Московії землях і під наглядом її багнетів, — також очевидна. Зрозуміло й те, під чиїм контролем перебуватиме захоплена РФ ділянка кордону після її начебто повернення "українській стороні".
"План Медведчука" — це не план завершення війни з Московією. І не план виведення України із затяжної кризи. Це — план консервації конфлікту за рецептом Кремля, план порятунку Путіна за рахунок руйнування наших державницьких підвалин.
Спроба впровадити його у життя є замахом на державний злочин.
3 
1
Коментарі