Російський політолог Андрій Окара, 34 роки, говорить про шовінізм Кремля, називає команду Ющенка "похоронною" і ставить за приклад козацьку державу.
Як у Росії сприймають українську революцію тепер, коли минув рік після неї?
— У Росії і серед народу, й особливо серед політичної еліти домінує несприйняття. Причиною є конфлікт російської та української політичних культур. Його було посилено московськими політтехнологами, що працювали на Януковича.
Росії ще з середньовічних часів притаманна психологія "фортеці в облозі". Тобто усвідомлення російської держави як "останнього бастіону істинної віри". І московські політтехнологи нав"язали російському суспільству та владі саме таке розуміння помаранчевої революції. Мовляв, її зробили американські політтехнологи на американські долари з метою послабити, а потім і звести нанівець, Росію. Ющенко — американський запроданець та відвертий ворог, Янукович — прибічник православ"я та союзу з Росією. Росія — остання надія всього антиамериканськи налаштованого людства.
Головний російський "національний інтерес" — об"єднатися з ким завгодно, але проти України
Приблизно таке ж тлумачення подій в Україні залишається й тепер. Тому в Росії зловтішаються, коли в Україні якісь негаразди.
Але головна проблема російсько-українських відносин — це велика кількість неадекватних персон у владних колах. І там, і тут.
Те, що сьогодні відбувається з економічними відносинами, є помстою з боку Росії, тиском задля політичної мети?
— Приблизно так і є. Але питання тут — як про курку та яйце: що було спочатку. Хто більше винний у погіршенні відносин — неадекватні росіяни чи неадекватні українці?
І хто ж, на вашу думку?
— А всі! Мало хто з команди українського президента здатен адекватно проводити переговори з Росією на вищому рівні. І в Кремлі мало хто ставиться до українців як до своїх. Там усі вважають, що мають право диктувати.
Зараз і в Кремлі, і в російському інформаційному та політичному полі взагалі викорінилося традиційне імперське мислення. Замість нього домінує дивний синтез квазіімперських ідей, етнонаціоналізму та шовінізму щодо України. Усе це тепер називається національними інтересами. Ну а головний російський "національний інтерес" у газовій галузі — об"єднатися з ким завгодно, але проти України. З туркменбаші, ЄС, американцями...
Прості росіяни теж здебільшого вважають українців "своїми". Але частіше в позитивному сенсі: у Росії звикли мати спільну з українцями історію та міфологію. Гадаю, це добре. Звісно, коли йдеться про теплі почуття, а не зверхність старшого брата.
Мабуть, особливо "своїми" відчувають українців російські політтехнологи...
— Справді. На мою думку, помаранчева революція в Україні — справа саме їхніх рук. Дії московських політтехнологів викликали зворотну реакцію, протест, довели людей до рішучого кроку. Вони розбурхали отой козацький тип поведінки, що противиться нахабному тиску. Пригадую одного знайомого з центральної України, який на жодних виборах не голосував. Але на президентських його так дістало, що пішов: "За быдло, понимаешь, держат". До речі, цей самий тип поведінки на парламентських виборах може принести вражаючу перемогу Партії регіонів та Януковичу.
Щодо московських політтехнологів, то вони матимуть реальний вплив і на цих виборах також.
Путін чекає на результати політреформи та парламентських виборів
Чому досі відкладається візит Путіна в Україну?
— Росія займає вичікувальну позицію. Її керівництво впевнене в тому, що Ющенко — це не "всерйоз і надовго". Тому зараз будується нова українська стратегія Кремля: розкладати яйця в усі кошики. А Путін не їде в Україну, бо чекає на результати політреформи та парламентських виборів. Щоб бачити, з ким конкретно і про що домовлятися.
Як з Москви бачаться можливі результати українських перегонів?
— Думаю, двоє з безперечних фаворитів об"єднаються проти третього. Сьогодні можна припустити будь-який союз в рамках цієї трійки. "Наша Україна" може блокуватися з Тимошенко через загрозу реваншу донецьких, з Януковичем – проти "вічної революціонерки та деструктивістки". Партія регіонів і БЮТ можуть бути союзниками під гаслом "Ющенко — це Кучма-3".
Особисто я бачу велику нішу на цих виборах для четвертої сили — яка змогла б об"єднати чесних людей нової формації, здатних будувати принципово нову Україну.
Нинішня команда на це не здатна?
— Команда Ющенка — це похоронна команда! Ці люди в принципі не здатні побудувати нічого нового. У них немає для цього ані ідей, ані енергетики, ані бажання виконувати те, що Ющенко обіцяв на Майдані рік тому. Можливо, їхнє основне завдання — розчистити Україну від залишків кучмізму. Після чого вчасно зникнути з політичної арени — передати кермо іншим, які зможуть впровадити швидку модернізацію.
Україна Януковича — це велика "зона", а Україна Ющенка — велике "гуляй-поле"
Ці люди не зуміли вигадати нічогісінько нового в галузі національної ідеї, окрім вступу до ЄС та НАТО. А це ж означає часткову відмову від суверенітету — отакі вони патріоти!
Заради справедливості слід сказати, що через діяльність Бориса Тарасюка та Олега Рибачука на євроінтеграції України поставлено хрест. І це дуже добре. Бо слід думати про запозичення певних європейських стандартів, технологій, соціальних інновацій, про спрощення візових проблем з ЄС — а не про те, як позбавити себе суверенітету та стати "євроокраїною". Україні та українській політичній еліті слід розвивати власну самодостатність.
І що для цього треба робити?
— Насамперед не боятися Росії. Треба також переглянути розуміння власної історії, визначити новий, максималістський формат свого існування. "Хата скраю" повинна залишитися в минулому. В національній свідомості має актуалізуватися образ козацької держави.
Гадаю, торішній Майдан був не останнім. На Україну чекають нові перетворення, адже одноактних революцій не буває. Не виключене продовження. Україна Януковича — це велика "зона", а Україна Ющенка — велике "гуляй-поле". Люди втомилися від будь-якої влади, тому наступний протест буде і проти Ющенка, і проти Януковича. Можливо, і проти Юлії Тимошенко водночас. Саме тоді й з"являться справді нові обличчя, нові принципи влади, ідеї, на яких і можна буде збудувати нову Україну. Ітиметься про повноцінну елітну ротацію та справжнє очищення влади. Бо скільки можна перекладати пасьянс із облич, намальованих Леонідом Кучмою?
7 
1
Коментарі