Російський прем'єр-міністр Володимир Путін знову балотуватиметься на посаду президента. Висунути його кандидатом з'їздові прокремлівської "Єдиної Росії" запропонував президент Дмитро Медведєв. Після виборів наступного року він піде працювати в уряд.
— Медведєв відчув, що він не конкурент Путіну і не тримає ситуації в руках, — коментує політолог Олександр Палій, 36 років. — Це фактична капітуляція. Медведєв не став популярним у російських верхах, його модернізаторська риторика на тлі реальної бездіяльності не додала визнання. До того ж бюрократичний клас у Росії доволі консервативний. Він не планує на 10–15 років наперед, а думає, як пересидіти чергового правителя-реформатора.
Що означає для Росії повернення Путіна в крісло президента?
— Консервацію теперішнього стану речей. Більшість політичної та бізнесової еліти і надалі паразитуватиме на постачанні енергоносіїв та сировини. Російський міністр економічного розвитку Ельвіра Набіулліна нещодавно заявила, що такий шлях економічного розвитку себе вичерпав, тож слід очікувати зростання валового внутрішнього продукту на 1–4 відсотки, по суті — економічної стагнації. Путінський режим буде більше схожим на брежнєвський епохи пізнього застою.
Володимир Путін може стати іншим президентом?
— У такому віці люди рідко міняються. Швидше за все, він маніпулюватиме прем'єрами. Спочатку призначить Дмитра Медведєва, через деякий час знайде йому іншу, але почесну посаду. Так само мінятиме наступників в уряді і чиновників вищого рівня, намагаючись перекласти на них відповідальність за провали в соціально-економічній площині. Створюватиме видимість політичного життя. Не керуватиме, а царствуватиме.
Що зміниться у російсько-українських відносинах?
— Щодо України політика Кремля стане агресивнішою. Але ми до цього звикли за попереднього президентства Путіна. Під час нової хвилі світової економічної кризи енергетичні позиції Росії ослабнуть. Тому Кремлю треба буде спрямовувати суспільне роздратування на зовнішнього ворога. Україна в цьому плані є найзручнішим об'єктом.
Як діяти українському керівництву?
— Зміцнювати державу, зближуючись з Євросоюзом, нарощуючи партнерство зі Сполученими Штатами, Китаєм та іншими світовими центрами. При цьому намагатися встановити з Росією неконфліктні відносини. Не наступати Кремлю на хворі пальці. Використовувати м'яку риторику, роздавати обіцянки, але не йти на поступки в національних інтересах.
"Вплив газового і нафтового лобі зменшиться"
Анджей Шептицький, 34 роки, експерт Інституту міжнародних відносин Варшавського університету, Польща:
— Путін застовбив за собою президентський фотель за кілька місяців до виборів, хоч на цю рокіровку з Медведєвим можна було розраховувати з 2008-го, коли Володимир Володимирович пішов у прем'єри.
Чотири останні роки виразно показали слабкість Медведєва-президента. Символічним моментом був останній вирок у справі Михайла Ходорковського (бізнесмен, якого разом із партнером Платоном Лебедєвим засудили до 13,5 року колонії за розкрадання нафти і відмивання грошей. Справа набула політичного розголосу. — "ГПУ"). Тоді стало зрозуміло, що прагнення Медведєва реформувати Росію зазнали поразки. Боротьби між ним і Путіним не було.
Михайло Погребинський, 64 роки, директор Київського інституту конфліктології і політичних досліджень:
— Як президент Дмитро Медведєв міг будь-коли звільнити прем'єра і позбутися конкурента. Але він залишився вірним домовленостям із Володимиром Путіним. Це виглядає дивовижним для нашого політикуму.
У Росії не сформувалася європейська система політичної конкуренції сильних партій. Проекти "Справедлива Росія" чи "Праве діло" не вдалися, бо для правлячої еліти вони означали б невизначеність політичного результату. А те, що відбулося у вихідні, прогнозує стабільну ситуацію. Путін на з'їзді "Єдиної Росії" говорив речі, природні для Медведєва — про модернізацію та лібералізацію. Команда Медведєва, прийшовши в уряд, отримає шанси на реальну політику. Вплив газового і нафтового лобі зменшиться. Це піде на користь українським переговорникам. Для України добре, що зараз є визначеність, з ким матиме справу в наступні роки.
"Якщо майбутній президент залишить усе без змін і буде думати лише про те, як втримати владу і зберігатиме стару команду, яка відповідає за те, що є — це буде його помилкою.
Ніякого руху вперед не буде, якщо не буде серйозних змін — на рівні заміни всієї системи. Без цього ми можемо опинитися у ситуації, коли втратимо шість років".
Екс-президент СРСР Михайло Горбачов, "Новая газета"
"Після 24 вересня 2011 року Росія приречена перетворитися з країни з авторитарним управлінням (якою вона є вже 12-й рік) на країну з режимом довічної особистої диктатури.
Найдивовижніше те, з яким позіханням поставилося російське народонаселення до цієї вододільної події нашої історії.
Але нічого. Часу усвідомити те, що сталося, тепер буде чимало: довгі роки, а то й десятиліття. Ця нова брежнєвіана закінчиться, боюся, драматичніше, ніж 1991 року.
Російський письменник Борис Акунін у своєму інтернет-щоденнику
"Торгівля нафтою і газом — підвалини системи (Росії. — "ГПУ"). Дві третини російського експорту — енергоносії. Податки і збори з їхнього продажу забезпечують половину федерального бюджету. Усі заходи російської влади, починаючи від чемпіонатів і програм озброєнь і закінчуючи підтримкою стерпного рівня життя широких мас, можливі лише за безперебійного надходження ззовні декількох сотень мільярдів нафто- і газодоларів щороку."
Gazeta.ru
"Якби після рішення Медведєва не переводити стрілки восени українці цю традицію зберегли, узимку різниця між київським і московським часом становила б не годину, а дві. Натомість тепер узимку в нас буде 2 години різниці з Варшавою та Будапештом.
Можливо, утім, у рішенні є й інша логіка. Як заявив спікер Верховної Ради Володимир Литвин, втрати електроенергії через зменшення взимку світлового робочого дня становитимуть 300 млн грн. Хто зробив ці підрахунки, невідомо. Але зрозуміло, що, говорячи про "втрати", спікер міг мати на увазі тільки витрати тих, хто споживатиме більше електроенергії тьмяними осінньо-зимовими ранками. Для споживачів це справді будуть втрати. А для тих, хто продає електроенергію, навпаки, заробіток".
"Український тиждень"
"Президент України висловив непідробне захоплення неперевершеною красою, благородною статтю, грацією і жвавістю ахалтекінських скакунів.
Від імені туркменського народу на знак поваги і щирої приязні українському народові було передано в дар чудового ахалтекінського скакуна".
Інформаційна агенція "Туркменистан — Алтин асир"
3 
1
Коментарі
17