Після президентського вето поправки до Податкового кодексу вносить робоча група Кабміну. Після цього парламент планує ухвалити документ іще раз.
— Насправді це не вето, а вказівка підправити й узгодити конфліктні моменти в документі, — каже президент Центру ринкових реформ, екс-міністр економіки Володимир Лановий, 58 років. — Президент заявив, що підпише Податковий кодекс у кінцевому варіанті, щоб на його базі ухвалювати бюджет наступного року. Отже, ніякого критичного сприйняття кодексу у влади немає.
Яка загальна філософія прийнятого кодексу?
— Його розробляли люди, які не знають міжнародних принципів та історії оподаткування, бухгалтерії, правил інвестиційного клімату, не робили порівняння з податковими системами наших сусідів. Написали, як їм зручніше — для себе, а не для суспільства.
Нерівномірність, несправедливість і неринковий характер податків, адміністративний ручний режим управління, перерозподіл фінансових потоків — ось філософія цього Податкового кодексу. Не закони держави, а чиновники вирішують, які види бізнесу оподатковувати. Цей документ відкидає нас на десятиліття назад, бо його написали митарі-податківці. Вони по-своєму дивляться на бізнес, відносини у суспільстві та власні пріоритети. За їхнім визначенням, бізнес злочинний, а тому всіх підприємців треба оббирати до нитки, придавити до нігтя й арештовувати їхнє майно. Щоб керувати людьми, які створюють нові суспільні блага й послуги, знадобиться спеціальна міліція. Самі ж вони безконтрольні, можуть як завгодно скласти документ про порушення, сказати, скільки ти маєш заплатити до бюджету і скільки — покласти їм у кишеню. У кодексі є норма про планові перевірки підприємців. Який може бути план у податкової? Перевіряти мають лише при зловживаннях і несумлінній поведінці платника податків. Але для цього потрібно мати факти, а не проводити упереджені перевірки з наміром виявити порушення.
Цей документ відповідає вітчизняним і світовим економічним реаліям?
— Нормальний кодекс має створити сприятливі й чесні умови для бізнесу. Щоб люди не почувалися приниженими і не шукали схем тінізації бізнесу і, коли податковий тягар рівномірно розподілять між усіма — тільки таку податкову систему сприйме суспільство. Не може бути такого, що один платить нульову ставку податку, інший — 25 відсотків, третій — 50. Це закладає конфлікт, і в такій суперечливій економіці ніякий бізнес працювати не буде. Наші підприємці, які паралельно працюють в Європі чи Америці, закриють в Україні свої підприємства й офіси. А іноземці в таку халепу просто не підуть. Тому на нас чекає відтік бізнесу й капіталів із країни.
Чому влада втягує підприємців у переговорний процес?
— Те, що робить влада, подібне на торгівлю. Заклик до компромісів дивує. Навколо чого мають вони бути? Це треба було робити до прийняття кодексу. А то спочатку завдали бізнесу декілька смертельних ран, а потім кажуть: "Деякі рани загоїмо, а інші нехай залишаться".
Постановка питання має бути такою: подальший розвиток і сприяння бізнесу. Можновладці ж, навпаки, хочуть поставити для нього ще більше обмежень і парканів. Цю лінію будуть гнути до кінця. Внесуть незначні поправки і продавлять через Верховну Раду простою більшістю у 226 голосів. А потім казатимуть, що всі зауваження врахували.
Чим це загрожує державі?
— Урядовці риють яму для себе. Наступного року бюджетний дефіцит буде значно більший. Тож позичати і платити за кредитами треба також більше. Відповідно меншими стануть реальні доходи бюджету. Через рік ніхто нових кредитів не дасть, а старі маємо погашати. Буде фінансовий провал. Уряд сам черпатиме ту кашу, яку заварив.
Чи варто заблокувати процес внесення правок, відкинути цей кодекс і написати новий документ?
— Якщо закон заветований, то парламент має або подолати вето, або зняти його з розгляду як такий, що не пройшов законодавчий процес. Тоді можна вносити новий законопроект — інший. А розгляд поправок після вето — це незаконна процедура. Тому вимоги протестувальників щодо розробки нового Податкового кодексу правильні. Вони дозріли до суспільного погляду на цей документ, а влада — ні.
5 
1
Коментарі
4