У країнах з розвиненою політичною культурою передвиборні дебати проводять для того, щоб допомогти виборцеві розібратися в програмах кандидатів. В Україні ж вони часто-густо перетворюються на обмін звинуваченнями. То чи потрібні нам дебати взагалі? І якщо потрібні, то які саме?
Провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень 54-річний Олександр Дергачов переконаний: безумовно потрібні.
— Вони мали б проходити на загальнонаціональному каналі, — каже він. — Бути регламентованими, всім учасникам мали б надаватися рівні можливості. Але ж багато політичних партій виборцям нецікаві. І тому може й не відбутися концентрованих дискусій між силами, що мають реальну підтримку в суспільстві.
На думку Олександра Дергачова, багато залежатиме від приватних телеканалів. Адже вони самі можуть вирішувати, кого запрошувати на дебати. Очевидно, це мають бути лідери або найяскравіші представники фаворитів виборчих перегонів.
— Треба удосконалювати форму дебатів, — підсумовує політолог. — Бо виборцю бракує знань саме про реальні позиції партій. За програмами, гаслами інколи ховається абсолютно інше. Існує багато способів дезорієнтувати виборця.
Аналітик Центру досліджень суспільних процесів "Експерт" В"ячеслав Ковтун, 37 років, також за проведення дебатів.
Є небезпека, що це будуть не дебати програм і ідей, а шоу
— Можна буде зрозуміти, хто здатен створити у наступній Верховній Раді коаліцію, — пояснює він. — Або чи дійсно нездоланними є розбіжності між різними політичними таборами, чи може бути розпущений парламент і таке інше. Якщо політики будуть неспроможні до діалогу під час цих дебатів, то чи зможуть вони домовитися про щось у парламенті? Дебати також допоможуть точніше з"ясувати позиції політичних сил щодо вступу до НАТО, Євросоюзу, відносин з Росією, соціальної політики та інших важливих тем.
Щоправда, вважає політолог, не всі дискусії можуть бути однаково корисними.
— Виборців насамперед цікавлять дебати між основними гравцями, — наголошує він. — Тобто між тими політичними силами, які мають реальні шанси пройти до Верховної Ради. Хоча як визначити коло цих партій і не порушити водночас принципу рівності, питання непросте.
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, 30 років, побоюється, що дебати можуть не виконати свого завдання.
— Є небезпека, що це будуть не дебати політичних програм і ідей, а шоу певних політиків, які демонструватимуть себе, — каже він. — Тому багато залежатиме від формату дебатів і від того, як ведучі вибудовуватимуть передачу. Бажано, щоб це були дискусії навколо пропозицій партій виборцям. Тоді вони будуть справді корисними.
А от керівник Центру досліджень політичних цінностей 36-річний Олесь Доній вважає передвиборні дебати передусім шоу: зрозуміти ідеологію політичної сили за кілька десятків хвилин просто неможливо.
— На перший план виходить уміння тримати себе перед камерою, перед суперником, — вважає він. — Майстерність аргументовано доводити свою думку і відбивати нападки опонента. Нестачу знань можна цілком компенсувати почуттям гумору, вдалою усмішкою.
Олесь Доній каже, що дебати — це шлях до більшої відкритості політичних структур. Хоча й формальної.
Доктор політичних наук, проректор університету "Україна" Валерій Бебик, 46 років, бачить інші переваги теледебатів. У ході дискусії виборець може з"ясувати не лише ідеологічні засади політичної сили, а й подивитися на рівень культури спілкування її лідерів.
— Дуже важливо, як професійний політик уміє слухати опонента, знаходити спільне бачення проблеми, — каже він. — Передвиборні теле- і радіодебати дуже корисні саме з погляду пошуку і досягнення консенсусу в суспільстві.
Експерт київського Центру політичних досліджень і конфліктології Антон Фінько, 34 роки, сподівається: під час теледебатів політики розкажуть, як вони розв"язуватимуть головні соціально-економічні проблеми.
Іноді забагато уваги приділяється зовнішності кандидатів
— Дебати також дуже багато важать як демократична процедура, — вважає він. — Хтось сказав: "Там, де є риторика, там є і життя". Телевізійні дискусії втілюють ідею публічності в політиці.
Недоліками дебатів політолог називає те, що іноді забагато уваги приділяється зовнішності кандидатів. Через це виборці зосереджують увагу не на раціональних аргументах, а на костюмі, краватці чи чомусь іще. Та попри все користь від дебатів більша за їхні недоліки.
Натомість віце-президент Центру досліджень корпоративних відносин Ростислав Іщенко, 40 років, ставиться до проведення теледебатів під час парламентської виборчої кампанії скептично. Особливо за умови, що вибори проходять за партійними списками.
— Дебати проводитимуться між партійними лідерами. Але ж у парламенті переважають рядові члени фракцій. Людям треба знати і їхню позицію, а такої можливості вони не мають, — каже Ростислав Іщенко.
Завдяки теледебатам, вважає політолог, "попіаряться" окремі лідери. А про реальні програми і плани партій та блоків виборці так і не дізнаються.
Рейтинг "Регіонів" буває вищим
Оприлюднені Національним інститутом стратегічних досліджень результати опитування дещо відрізняються від інших. Насамперед — показником відриву Партії регіонів від "Народного союзу "Наша Україна" і Блоку Юлії Тимошенко.
Наприклад, за оприлюдненими вчора даними центру Разумкова за Партію регіонів готові проголосувати 27,4% виборців, за "Нашу Україну" — 16,9%, а за БЮТ — 12,7%.
Сьогодні свої дані оприлюднить Київський міжнародний інститут соціології, а завтра – фонд "Демократичні ініціативи". За інформацією "ГПУ", їхні дані також підтвердять досить значний відрив "Партії регіонів".
3 
1
Коментарі