Півроку мінські переговори стоять на місці

— Путін із нинішньою українською владою нічого вирішувати не буде. Так він висловився щодо зустрічі "нормандської четвірки" (перемовини між Україною, Росією, Францією та Німеччиною щодо вирішення конфлікту на Донбасі. — ГПУ). Тобто до президентських виборів у березні наступного року зрушень у переговорах чекати не варто, — говорить представник України в тристоронній контактній групі 77-річний Євген Марчук в інтерв'ю Бі-Бі-Сі. 22 листопада на цій посаді він замінив Леоніда Кучму.

— У мінському форматі не вирішують питання, а напрацьовують пропозиції для лідерів "нормандської четвірки". А вона два роки не збиралася. Путін це пояснює тим, що Україна не виконує домовленості, політичний їх спектр. Але ж у всіх документах це останні пункти. Їм передують — про всеохопне припинення вогню, розведення техніки. Із того боку — 32 тисячі людей, понад 600 танків, реактивні системи "Ураган" і "Торнадо". При цьому ми будемо проводити там вибори?

Ми запропонували екстрене засідання контактної групи щодо обміну українських моряків. Але отримали відмову від РФ.

Останні півроку в Мінську стоїмо на місці. Є політичні вказівки — нічого не вирішувати з нинішнім українським керівництвом.

— Путін не хоче говорити з Порошенком. Підтримуватиме на українських виборах "миротворців". Це політики, які поширюють ідею припинення війни за будь-яку ціну. Іншими словами — капітуляцію. Ціна компромісу між Путіним та Україною — наша державність, — каже експерт із міжнародних питань Олександр Хара, 42 роки.

— Самі по собі Мінські домовленості не є юридичним зобов'язанням для нашої країни. Укладені з порушенням українського закону про міжнародні договори. Їх не ратифікувала Верховна Рада. Вони настільки легітимні, наскільки Україна в особі президента готова їх виконувати. Порошенко переконує, що їм нема альтернативи. Але Мінські домовленості із самого початку були хибні. Передбачали, що Донецька та Луганська області мають суб'єктність і з ними треба домовитись про автономію. Після цього вони мають перестати бути сепаратистами. Однак на той час ми вже мали анексований Крим і роль Росії була очевидна.

×