Заступник керівника фракції Соціалістичної партії у Верховній Раді Іван Бокий, 64 роки, розповідає про демократичний соціалізм і стверджує, що ліберали на виборах пройшли під соціалістичними гаслами.
За радянських часів 1 Травня мало ідеологічний підтекст, який тепер втрачено. Чи потрібне нам це свято взагалі?
— Потрібне. Крім Дня Перемоги, ми не маємо жодного свята, яке об"єднувало б усіх. А 1 Травня — це просто міжнародний день солідарності нормальних людей. Кажуть, що в радянські часи людей виганяли на демонстрації. Але якщо хтось не приходив, то й біди великої не було. Людям потрібна була якась розрядка. Це була ще й можливість поспілкуватися з друзями та знайомими.
Зараз Першотравень втрачає політичний присмак. Це нагода продемонструвати найкращі людські риси. Піти до когось у гості чи на городі попрацювати.
У чому мають бути цього дня солідарними усі "нормальні люди"?
— За підсумками останніх виборів, дві третини голосів віддано за кучмістів. Це люди, які пограбували Україну. Партія регіонів, блок "Наша Україна", Блок Юлії Тимошенко, блок Литвина, "Не Так!" та інші ліберальні політичні сили насичені олігархами й кучмістами.
Обіцянки президента залишилися балачками, бо він ліберал
Проблема в тому, що ми пішли шляхом ліберальних реформ. А вони передбачають наживу тих, хто встиг прихопити власність. Держава має змусити багатих поділитися з тими, хто на них працює. Однак обіцянки нашого президента залишилися прекраснодушними балачками. Бо він ліберал і не може піти проти свого класу.
Якби люди об"єдналися і привели до влади ту політичну силу, яка може змусити олігархів ділитися своїми надприбутками з народом...
Тобто Соцпартію?
— Ну, в Україні другої такої партії немає. От комуністи нас критикують за те, що ми вважаємо Британію, Бельгію, Францію, Німеччину, Швецію суспільствами демократичного соціалізму. Кажуть — це ж капіталістичні держави. Правильно! Ринкові відносини є капіталістичними. Але якщо це соціалізований ринок, то суспільство можна називати соціалістичним. Бо воно забезпечує людину розумової чи фізичної праці достатнім рівнем життя. Соціалізм у тому, що держава бере на себе клопоти про здоров"я людей, їхній відпочинок, турбується за їхніх дітей. А не в тому, щоб начебто надавати рівні можливості всім, але фактично нічим ті можливості не забезпечувати.
Демократичний соціалізм полягає в тому, що держава надає економічну свободу підприємництву і водночас диктує йому свої умови. Результатом є насамперед висока ціна людської праці. У нас вартість її в ціні товару — від 5 до 13 відсотків. А в Швеції — від 35 до 59. Там, де не можна визначити ціну людської праці — наприклад, в університеті, — треба встановити високу гарантовану ціну робочої години. Важливою є прогресивна система оподаткування. У нас для всіх податок 13 відсотків — і для мільярдера Ахметова, і для вчительки із зарплатою 500 гривень. У тій-таки Швеції податок на прибуток понад 1 мільйон доларів — 52 відсотки. За рахунок цього бюджет має змогу гарантувати безплатну вищу освіту, медичне обслуговування, високі пенсії та зарплати бюджетникам.
Отож першотравнева солідарність потрібна, щоб люди зрозуміли, чого вони можуть досягти. Що не обов"язково жити в таких злиднях, як зараз. За того рівня розвитку та продуктивності, які існують в Україні, можна жити набагато краще. Не так, звичайно, як Швеція, Норвегія чи Німеччина. Але щонайменше втричі краще, ніж тепер. І внутрішній валовий продукт це дозволяє, і промисловий та аграрний потенціал. Немає одного — волі держави до ринку соціалізованого, а не дикого.
Чому ж на виборах люди проголосували в основному за три ліберальні сили, які, на вашу думку, не захищають їхні інтереси?
— Низький результат Соціалістичної партії свідчить про абсолютну політичну безграмотність нашого суспільства. Самі ж ми винні в тому, що не змогли пояснити виборцям — що ж таке демократичний соціалізм. У головах людей ще не відклалося, що треба обирати політичні сили та програми, а не прізвища.
У нас вартість людської праці в ціні товару — від 5 до 13 відсотків
А ліберали на минулих виборах пройшли під соціалістичними гаслами. Але ні Партія регіонів, ні БЮТ, ні "Наша Україна" не можуть створювати суспільство солідарності. Вони не зацікавлені в об"єднанні людей. Тому свято 1 Травня — це не пережиток минулого. Просто політична культура людей ще не дозволяє їм зрозуміти силу своєї солідарності, відповідальності за власне життя.
Чому не можуть об"єднати людей професійні спілки, як це відбувається в інших країнах?
— Вони не можуть захистити людей, яких викидають на вулицю. Профспілки мовчать, і люди до них уже й не звертаються. Все почалося з обрання головою Федерації профспілок Олександра Стояна. Він пристосував профспілки під потреби влади. Тоді як у всьому світі спілки є її конструктивними опонентами.
Вільні профспілки у нас борються, але вони куплені певними політичними силами й обслуговують їх. В Україні потрібно створити профспілковий рух у тому вигляді, в якому він існує на Заході — як дієву силу, яка справді об"єднує. У нас бракує і лідерів, які цим зайнялися б, і волі людей. Вони ще не зрозуміли, що профспілки повинні бути їхніми захисниками.
2 
1
Коментарі