"Перший раунд війни Росія програла. Готується до другого"

 

— Буду подавати до суду на Арсена Авакова, — каже лідер громадської організації С14 Євген Карась, 31 рік. Міністр внутрішніх справ нещодавно заявив, що правоохоронці "зафіксували співпрацю Служби безпеки України з ультраправими радикалами з С14".

Євген Карась запрошує до офісу Освітньої асамблеї, яку заснував 2015-го, поблизу столичної станції метро Арсенальна. У просторому цокольному приміщенні житлового будинку — білі пофарбовані стіни, кілька десятків офісних стільців, книжкова шафа й дошка, на якій маркером у два стовпчики написані українські засоби масової інформації. В одному — яким можна довіряти, в другому — яким не слід. Тут активісти щотижня влаштовують освітні події.

— В очах людей, якщо ми пов'язані з СБУ, — значить, не народна сила. Мовляв, тебе прикривають і багато дозволяють. І ти не самостійний. Люди думають: "Ага, було б за мною СБУ, я теж ходив би на протести і ловив "сепарів".

Ви говорили про переслідування ваших активістів.

— Фактично, з лютого люди Авакова оголосили нам війну. За лічені дні після подій у Подільському РУВС у Києві подали в розшук чотирьох хлопців (9 лютого спалахнули сутички між правоохоронцями та активістами, які вимагали розслідувати вбивство Катерини Гандзюк. — ГПУ).

Це — чиста політика, і з законом не має нічого спільного. Ми заявили, що боротимемось із фальсифікаціями на виборах. Можливо, бояться, що будемо ловити Юліних чи Зеленського — дивлячись, на чиєму боці виступає поліція.

Чи є протистояння між міністерством внутрішніх справ і Службою безпеки України?

— На рівні політичних вертикалей у них явна перестрілка. І для держави це певною мірою позитив. З'явилась якась рівновага. Не дозволяють один одному щось кришувати, вкидають компромати. Чудово. Так само, як конкуренція різних кланів влади сприяє її очищенню. Для демократії це — позитивний процес.

Чи планує С14 на виборах якусь діяльність?

— Збираємося ловити фальсифікаторів. Та зараз СБУ і МВС так воюють, що активістів із вулиці не треба. Всіх рознесуть і без нас.

Які результати виборів для країни будуть неприйнятні?

— Зараз, зокрема, й оточення Авакова працює проти Порошенка. Але для мене вороги ті, хто за Росію. Це — маркер. Гриценко, Зеленський, Порошенко, Тимошенко, Садовий — проукраїнські політики.

Чи варто очікувати серйозних суспільних хвилювань на цих виборах?

— Росія вливає шалені гроші, аби розхитати країну. Також існує військова загроза. Готується повномасштабна війна. Перший раунд — останні п'ять років — росіяни програли. Із Кримом і захопленою частиною Донбасу — свої наміри не реалізували. Навіть не дійшли до Дніпра. Враховуючи ще нашу готовність станом на 2014 рік, для Москви це дуже слабенько. Тому в наступному раунді намагатимуться завдати максимум шкоди і докладатимуть більше зусиль.

Через внутрішні політичні чвари можуть початися певні заворушення. Але це не буде новий Майдан. Його може спровокувати лише перемога проросійського кандидата. А це вже неможливо.

Усі розуміють: якщо є такі передвиборчі баталії, значить немає узурпації влади. Всі б'ються проти всіх, вивалюють компромати. У Зеленського немає СБУ й МВС, але є великий медіахолдинг. Телеканал "1+1" може бути як департамент генпрокуратури по силі впливу. Всі мають конкурентне поле, де можуть використовувати свої методи.

Позитивні зрушення відбулися після Революції гідності?

— Звичайно. Не може бути 300 років катастрофи, а потім щоб за п'ять літ змінилося все. Хоча змін мало бути більше. Дещо ми втратили, щось не зроблено, щось зроблено по-ідіотськи. Тому державну систему лихоманить. Але, наприклад, явних поборів ментовських немає, як були за часів Януковича.

Реформи спрацювали, чи бояться?

— Бояться.

На акції "Бандера, вставай" ви висунули низку вимог до МВС. Ішлося про обов'язкове носіння спецпризначенцями ідентифікаційних номерів на шоломах і жетонах, повну переатестацію спецпідрозділів, позбавлення впливу політиків на поліцію і зміну очільника відомства. Як їх втілити в життя?

— Просто. На марші жінок 8 березня "Беркут" (зараз це спецпідрозділ "Корд". — ГПУ) уже був без масок. Навіть мали жетони. Коли є стратегія і цим послідовно займаєшся, то результат буде за півроку-рік. До парламентських виборів сім місяців. Зараз політики вразливі до критики. Можливо, вдасться домогтися, щоб ці маски заборонять взагалі. Раніше після тиску патрульна поліція і спецназ загалом перестали їх носити.

Активісти С14 часто застосовують силу. Які були наслідки таких ваших дій?

— Зазвичай, коли в нас потасовки із "сепарами", то немає порушення закону. На нас є лише одна заява — житомирського квазіжурналіста. Він заявив, що його побили. Хоча, насправді, він був ініціатором сутички. І була заява Юрія Бойка (нардеп від проросійської "Опозиційної платформи — За життя". — ГПУ), що ми нібито билися з його охороною. Хоча ми просто стояли. Охорона підійшла і почала нас виштовхувати. Ми зняли це на відео. Це був напад його охорони на нас.

У ситуації з водієм маршрутки, який висадив матір загиблого бійця, — він неправий, але чи дає це право його бити? Чому не діяти через поліцію?

— Якщо написати заяву — поліція не завжди спрацює. У Житомирській області побили ветерана АТО, який носить апарат Ілізарова. Воював у Пісках. Атовці хотіли їхати і все розносити до бісової матері. Я звернувся до помічника Авакова, мовляв, треба по закону все вирішити. Ми поїхали туди, написав заяву про факт побиття. Потім заяву написав цей хлопець. Буквально через 3 години дзвонять ці бандити, кажуть: "Ой, а це що, будуть нам якось мститися?" Тобто місцева поліція просто злила інформацію злочинцям. Вже скоро рік — нуль результату.

Зрозуміло, у багатьох історіях люди просто не будуть чекати, бо законодавство не спрацює. А винуватці не писатимуть заяв, бо вони винні, і це соромно.

Був комендантом КМДА під час Майдану

Євген Карась на початку 2010-х брав участь у протестних акціях щодо несанкціонованої забудови в Києві. Був під слідством за сутички на одному з будівельних майданчиків. 2013-го на початку Революції гідності координував захоплення активістами будівель Київської міської державної адміністрації та Будинку профспілок. Був комендантом КМДА.

З початком російської агресії вступив до батальйону МВС "Київ-2". Служив поблизу Волновахи. Пізніше перейшов до батальйону "Гарпун".

Працював журналістом, помічником народного депутата Андрія Іллєнка від ВО "Свобода". 2014-го балотувався до Київради від цієї партії, але не пройшов. У червні торік став одним із 15 членів Ради громадського контролю Національного антикорупційного бюро. Їх обирали інтернет-голосуванням українці.

Народився у Києві 14 листопада 1987 року. Батько — програміст, мати — викладачка. Вчився у столичній школі №284, згодом — у Дніпровському технічному ліцеї. 2011-го отримав ступінь магістра філософії Національного університету ім.Тараса Шевченка. Неодружений, живе у столиці.

"Для нас важлива українська мова і хто ми є"

С14 або "Січ" — українська право­радикальна громадська організа­ція. Почала діяльність 2009-го з участі у протестах проти незаконної забудови. Під час Революції гідності сформувала сотню самооборони ім. Святослава Хороброго, базувалася в КМДА. 11 грудня 2013 року утримувала будівлю під час штурму "Беркуту". У дні розстрілів 18–21 лютого 2014-го С14 відійшли з Майдану й переховувалися в посольстві Канади. Євген Карась пояснював це тим, що члени організації вважали тоді, що Майдан приречений. Із початком війни активісти пішли до добровольчих батальйонів.

— Наша ідеологія націоналістична, — стверджує Євген Карась. — Важлива мова і хто ми є. Зовнішня політика — вступ до НАТО. Зрозуміло, що без них ми не втримаємося проти Росії. А вимоги, як у більшості притомних людей — чесні політики, ефективна державна система, знищення корупції.

×