Уряд подав до Верховної Ради законопроект пенсійної реформи. З його концепцією не ознайомлені ні експерти, ні громадяни, каже колишній перший заступник міністра праці й соцполітики Павло Розенко, 40 років. Суспільство усунули від обговорення одного з найважливіших інструментів соціального забезпечення.
Які засади пенсійної реформи збирається провести уряд?
— Серед нововведень — підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років. Це не той крок, який необхідно робити, адже від нього не стане краще ні жінкам, ні бюджету. Економія для Пенсійного фонду становитиме 500–800 мільйонів гривень на рік при дефіциті у 65 мільярдів!
Збираються підвищити на 10 років обов'язковий трудовий стаж для отримання мінімальної пенсії й доплати за понаднормовий стаж (сьогодні ця межа становить 20 років для жінок і 25 — чоловіків. — "ГПУ"). Урядовці заявляють, що люди повинні сплачувати більше пенсійних внесків, тоді в майбутньому отримуватимуть вищі пенсії. Але одночасно пропонують відібрати у громадян 10 років понаднормового трудового стажу, який безпосередньо впливає на суму майбутньої пенсії. Тож жодного сенсу працювати довше не буде.
Чи варто залишити пільгові категорії громадян, які виходять на пенсію в 35–40 років?
— Правильним був би такий механізм: якщо людина досягає пільгового пенсійного віку, то далі має отримати право вибору. Може працювати далі й отримувати лише зарплату, а при досягненні загального пенсійного віку отримувати пенсію на загальних засадах, плюс — пільгову пенсію. Або одразу йти на пенсію без права подальшого працевлаштування.
Що робити зі спецпенсіями чиновників, суддів, прокурорів, які отримують по 40–50 тисяч гривень?
— Уряд пропонує найкоротший, але не найефективніший шлях — обмежити максимальний розмір пенсії.
Несправедливість криється у системі нарахування пенсій. Для пересічного громадянина базою розрахунку пенсії є приблизно 45 відсотків від зарплати, а для спецпенсіонерів — 80 відсотків. Якщо вчитель і держслужбовець отримують зарплату по 2500 гривень, то вчитель матиме пенсію на тисячу гривень меншу. Хоча сплачували вони практично однакові внески. Уряд цю формулу змінювати не бажає.
Реформи призведуть до збільшення пенсій?
— Урядовці ставлять іншу мету — зменшити дефіцит Пенсійного фонду. А це неминуче призведе до зменшення його видаткової частини та зменшення виплат.
Пенсійну реформу не можна проводити без радикального збільшення зарплат. За середньої зарплати у 2,5 тисячі гривень середня пенсія й не може бути більшою за півтори тисячі. Це дуже мало. Вартість робочої сили в Україні недооцінено щонайменше у два-три рази. У сусідній Польщі валовий продукт на душу населення втричі більший, а зарплати більші у 7–10 разів! Приміром, ціна польського й українського сиру в наших магазинах однакова. Але чому українець, який виробляє сир, отримує 1500 гривень, а поляк — 1500 євро?
У державі є всі ресурси, щоб наступного року збільшити мінімальну платню вдвічі. Економіку до цього треба готувати, повідомити заздалегідь роботодавців. Слід змусити олігархів не ховати прибутки в офшорах, а спрямовувати їх на добробут працівників.
Чому не працює трирівнева пенсійна система?
— Українець має отримувати пенсію з трьох джерел: солідарної й накопичувальної систем та недержавних страхових фондів. Але працює тільки перший рівень — виплати з Пенсійного фонду.
Щодо накопичувальної системи нема навіть чіткого законодавства. Є загальний принцип — певна частина наших внесків має бути акумульована в Пенсійному фонді, в далі — спрямовуватись у недержавні фонди. Ці гроші працюють на фондовому ринку, а у майбутньому людина отримує додаткову пенсію. Щоб запустити цю систему, слід щорічно спрямовувати в неї 15–20 мільярдів гривень страхових внесків.
Третій рівень пенсійної системи — недержавні пенсійні фонди діють, але охопили всього 3 відсотки працюючих.
Нещодавно ухвалений Податковий сприятиме втіленню пенсійної реформи?
— Ні. Бо він не стимулює підприємства виплачувати легальну зарплату.
У "тіні" половина економіки. У конвертах видають 130–140 мільярдів гривень зарплат, через що Пенсійний фонд недоотримує біля 50 мільярдів. Чимало підприємців сплачують пенсійні внески з мінімальної зарплати. Давно назріло питання запровадження так званих індикативних зарплат. Уряд має встановити по кожній галузі та спеціальності певний рівень платні, з якої сплачуватимуться страхові внески.
Із нашим рівнем корупції може бути справедлива пенсійна система?
— Пенсійна реформа не буде успішною без виведення економіки з тіні, збільшення тривалості та якості життя, покращення соціальних стандартів і медичних послуг. Усе мають робити в комплексі. У цивілізованих країнах пенсійний вік є кінцевим рубежем роботи. Потім людина займається тільки своїм здоров'ям, духовним розвитком, відпочиває. У нас змушені працювати після 60-ти, бо на одну пенсію не проживеш. Врахуйте, що на селах 60 відсотків смертей є передчасними — "швидка" не доїхала, нема грошей на ліки. Чоловіки в середньому живуть 62 роки, як тут збільшувати пенсійний вік до 65-ти?
У який термін може бути проведена реформа?
— Треба її робити негайно. Тільки тоді буде позитивний ефект для пенсіонерів. Однак питання підвищення пенсійного віку і страхового стажу слід зняти з порядку дня.
Чому влада не обговорює пенсійну реформу з громадянами?
— Це дивує. Пенсійну реформу можна зробити популярною лише, коли уряд пояснить простим людям, що правила гри зміняться і для них, і для спецпенсіонерів, що якість соціальних послуг зросте на порядок. Інакше країну чекають серйозні заворушення і потрясіння.
1 
1
Коментарі
10