Я зараз думаю не про Україну.
Тобто і про Україну, звісно, теж, але це врешті, хоч і братня, але інша країна, в якої свій шлях. Я бажаю цій країні всього найкращого. Вона довела мужністю і кров'ю, що вона — Країна. Думаю, усе в неї буде добре і без Криму. Захід не поскупиться на допомогу, щоб зробити Україну вітриною демократичних цінностей. Кримчани, напевно, ще гірко пожалкують, що відокремилися.
Але значно більше мене зараз хвилює найближче майбутнє власної країни — Росії.
Воно сумне.
Я хочу запитати тих співвітчизників, хто бурхливо радіє майбутньому, заздалегідь вирішеному приєднанню Криму (а таких, здається, більшість): шановна більшість, ти хоч розумієш, у що нам усім обійдеться цей трофей? Ні?
Через те, що Росія ввела на територію іншої держави свої озброєні частини, станеться наступне:
— Росія опиниться спочатку в політичній ізоляції, а потім і в економічній. Гроші попливуть за кордон, інвестицій не буде, а нашому газу й нашій нафті світ швидко знайде заміну. Отже паливні надприбутки закінчаться.
— Усе це вкупі з неминучим стрибком військових витрат спричинить спад економіки й падіння рубля, а потім, імовірно, і скасування його конвертованості. Тож з відпочинком в Анталії, Єгипті чи Таїланді доведеться попрощатися.
— Стрімко подорожчають імпортні товари, а багато які з них просто зникнуть.
— Валютних запасів вистачить ненадовго. Для виплатити зарплат і пенсій уряд запустить друкарський верстат. Це призведе до інфляції та ще більшого стрибка цін. А потім платити бюджетникам все одно буде нічим. І держава стане банкрутом.
— Для того щоб гасити невдоволення людей, режиму доведеться поводитися все жорсткіше й беззаконніше. Кількість політв'язнів весь час зростатиме, і до цієї категорії почнуть потрапляти далекі від політики люди. Будь-який протест влада каратиме.
— Так, завдяки кримській авантюрі Путін забезпечив собі довічну владу. Засудив себе до неї. Тепер він просто побоїться йти у відставку. Але тільки довічність ця навряд чи виявиться довгою. І закінчиться вона відомо чим. Коли немає легального механізму зміни збанкрутілого режиму, включаються механізми революційні. А революція в багатонаціональній країні, що до того ж має ядерну зброю, це дуже страшно.
Я не лякаю і не накликаю лихо. На жаль, усе це не просто дуже ймовірно, а практично неминуче. Хіба що станеться диво.
Коментарі