Голова Комітету "Рівність можливостей" Олександр Чекмишев, 38 років, говорить про роль партійної преси, отруйні й солодкі телесендвічі та неприховану пропаганду російського телебачення.
Передвиборна кампанія у розпалі, і люди безкоштовно отримують купу партійної преси. Це впливає на їхній вибір?
Скажу, можливо, парадоксальну для медійного експерта річ: я хотів би, щоб партійна преса відігравала значно помітнішу роль! Бо коли виборцю, нехай і безкоштовно, вручають друкований орган комуністів, соціалістів чи інших, він розуміє — газета представляє позицію партії.
Та у нас велика частина ніби незалежних чи приватних ЗМІ є насправді заангажованими на ту чи іншу політичну силу. Ось у цьому проблема. Бо якщо газета є офіційно партійною й засвідчує свою партійність вже з першої сторінки, — це чесно. Але ж часто певна інформація поширюється потужними, зокрема й телевізійними, медіа. А люди не знають, кому реально належить цей канал і хто на нього впливає.
Телевізійні ЗМІ все ще маніпулюють інформацією?
Найбільшої шкоди завдає те, що ми називаємо "алогічною версткою сюжетів". За певних ситуацій застосовують технологію так званого отруйного або солодкого сендвіча. Це коли новину ніби загортають у своєрідну обгортку. Перед нею йде відвертий негатив, потім сама новина і потім знову негатив. Оті негативи, власне, й "отруюють" усю інформацію. Або навпаки — спочатку йдуть суто позитивні підводка чи сюжет, потім сама інформація. А далі вона знову прикладається якимось позитивом. У результаті глядач отримує таку собі солодку цукерку.
Часом проступають політичні симпатії журналіста
Яким українським телевізійним каналам бракує сьогодні збалансованості та незаангажованості?
Я розділив би всі канали на три групи.
Є такі, де певні симпатії помітні постійно. Наприклад, у програмі "Події" на ТРК "Україна", "Підсумках" на НТН, "Часі" на П"ятому. Перші два канали явно небайдужі до Партії регіонів. Останній — до "Нашої України".
Інші телевізійні ЗМІ час від часу виглядають збалансовано чи відносно збалансовано. Але чи то за рахунок верстки сюжетів, чи то за допомогою певних іронічних висловів ведучого. До таких належать "1+1" та "Інтер".
У третьої групи телеканалів програми найзбалансованіші. Хоча також не завжди. Можна говорити про "24 години" на "Тонісі", "Вікна" на СТБ, "Репортер" на "Новому каналі", "Факти" на ICTV, "Новини" на Першому Національному.
Безперечно, порівняно з попередніми президентськими і парламентськими виборами ЗМІ зараз працюють набагато краще. Відсутні "темники". Але спадщина тих часів усе ж інколи дається взнаки. Часом проступають певні емоції журналіста чи його політичні симпатії.
Іноземні ЗМІ намагаються впливати на українського виборця?
Спроби впливу є з боку російських телеканалів. Передусім таких, як "НТВ-мир" з програмою "Сегодня", "РТР планета" з програмами "Вести" та "Вести недели", "ОРТ международное" з програмами "Время" та "Воскресное время". Все це поширюється в кабельних мережах усіх українських міст з населенням від 70 тисяч і більше. Вони охоплюють практично всю територію України. Тобто такі містечка, як Дрогобич чи Бровари зі 120 тисячами населення, вже такі кабельні мережі мають.
Не секрет, що практично всі російські телеканали працюють за "темниками". І роблять це значно довше, ніж робили упродовж 2003–2004 років українські ЗМІ. Тому росіяни діють надзвичайно скоординовано. Пригадаймо хоча б перший тиждень цього року, коли спалахнула "газова війна".
Діяльність НТВ, РТР, ОРТ не має нічого спільного із журналістикою
НТВ, РТР, ОРТ не просто порушують те, що ми називаємо професійними етичними стандартами. Вони про ці стандарти ніколи не чули. Це в Україні про них багато дискутували. Росіяни ж традиційно діють як пропагандистські структури. Часто ця діяльність не має нічого спільного із журналістикою як професією і суспільним обов"язком.
Ось приклад: випуск новин на каналі "РТР планета" від 27 січня. Йдеться про партійну програму "Народного союзу "Наша Україна". Підводка до сюжету значно триваліша за сам сюжет. Зводиться вона до того, що Кінах ніби сказав — Україна здійснювала несанкціонований відбір газу... А потім перехід до програми НСНУ. Але жирна крапка ставиться саме на несанкціонованому відборі газу.
Далі в цьому випуску новин ніби за принципом балансу йде сюжет зі штаб-квартири Партії регіонів. Тональність уже зовсім інша — спочатку нейтральна, а потім позитивна. Показують представників "регіонів". Вони сидять у теплі, на столі печиво й цукерки. Все в них затишно, тепло й спокійно. А після цього йде... шматок виборчого ролика Партії регіонів. У випуску новин — політична реклама! Потім — коментарі Погребинського, згадки про Вітренко і таке інше.
На минулих виборах деякі журналісти були медійними кілерами. Зараз ви таких бачите?
Відвертого блюзнірства чи чорнухи не видно. Це тішить. Але до нас уже потрапляє інформація, що деякі українські журналісти допомагають російським колегам "витягти" певні цитати того чи іншого українського достойника. Потім ці вислови як треба компонуються, верстаються і створюють у результаті негативний контекст.
Потрібна реформа оплати праці
Те, що масовий виїзд українців на закордонні заробітки є явищем негативним, загальновідомо.
— З трудовою міграцією боротися методом "не пущать" — безперспективно, — вважає водночас міністр праці і соціальної політики Іван Сахань, 58 років. — Ми зможемо конкурувати з Європою і протистояти цьому процесу тоді, коли в країні з"являться сучасні робочі місця з гідною оплатою праці.
За словами міністра, повернення з-за кордону хоча б частини трудових мігрантів є сьогодні "завданням номер один".
— Треба провести реформу оплати праці, — каже міністр.
— Щоб людина змогла заробити на Батьківщині, а не шукати заробіток поза її межами. Україна зараз зацікавлена у професіоналах, кваліфікованих робітниках. Насамперед це стосується суднобудування.
Припускають, що нині за кордоном заробляють
від 3,5 до 7 млн українців.
Коментарі