Коли їду до матері в Асканію-Нову на Херсонщині, проїжджаю через райцентр Чаплинку. Із цікавості купую місцеву газету, адже я тут народився й прожив перші роки, потім учителював після інституту. Видання з радянських часів не міняється. Та сама назва — "Радянська Таврія". Те ж славослів'я на адресу районної влади, бравурні репортажі й рапорти про успіхи місцевих підприємств, закладів та організацій. Такими є більшість українських "районок", засновники яких — місцеві ради й держадміністрації.
Про роздержавлення ЗМІ говорили ще 2006 року. Тоді Міністерство юстиції та Національна спілка журналістів на виконання резолюції Ради Європи підготували пілотний проект реформування державних і комунальних засобів масової інформації. Вони мали перейти у власність трудових колективів. Відповідний законопроект пропонували ухвалити в парламенті, а процес реформування завершити за два-три роки. Проте тодішня влада так і не наважилася на такий кардинальний крок. Адже 700 "районок" становили потужний медіа-ресурс для передвиборних кампаній. Після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича він перейшов до рук Партії регіонів. Нині його перебирає нова партія влади — "Блок Петра Порошенка".
У моїй рідній Новій Каховці чотири приватні газети. Дві з них активно критикують місцеву владу. Натомість орган міської ради "Нова Каховка" продовжує віддано захищати мера та "білий дім". І не дивно. Щороку з міського бюджету комунальна газета отримує солідні дотації. На 2015-й заплановано 435 тис. грн.
— Якби мені давали такі гроші, я б свою газету роздавала безплатно, — каже редактор приватного тижневика.
Незалежні видання за таких нерівних умов конкуренції економлять насамперед на кадрах — замість 12–14 штатних працівників тримають трьох-п'ятьох, користуються послугами журналістів-фрілансерів, виплачують мізерні гонорари, та й ті — "в конвертах".
Нині за роздержавлення ЗМІ взялися знову. Законопроект "Про реформування державних і комунальних засобів масової інформації" підтримав профільний комітет Верховної Ради. Реформа охоплює 518 регіональних і місцевих газет комунальної форми власності із загальним разовим тиражем майже 2,4 млн примірників. Це близько третини ринку місцевої преси й майже дві третини ринку передплати. Третина цих видань працює з прибутком, ще 20% — без дотацій. Ці видання ввійдуть до пілотного проекту, розрахованого на рік. Ще за два роки всі інші державні й комунальні ЗМІ мають стати приватними. Пропонують залишити в державній власності лише видання Верховної Ради "Голос України" й газету Кабміну "Урядовий кур'єр".
Згідно із законопроектом, державні органи й органи місцевої влади укладатимуть угоди на висвітлення своєї діяльності із приватними виданнями. Така практика існує в цивілізованих країнах, де вважають, що владі нічого робити у ЗМІ. Та чи відмовляться українські можновладці від спокуси мати кишенькові видання до цьогорічних місцевих виборів? Торік у червні подібний законопроект парламент провалив.
3 
1
Коментарі