Наприкінці лютого Державна служба геології та надр оголосила конкурси на укладання угод про розподіл сланцевого газу, який видобуватимуть у межах Юзівської (Харківська і Донецька обл.) та Олеської площ (Львівська й Івано-Франківська обл.). Геологи оцінюють річний піковий видобуток на Юзівській ділянці у 10 млрд кубометрів, на Олеській — 2,5-33 млрд.
— 2010 року Україна видала ліцензії на розвідку сланцевого газу двом компаніям. Запаси оцінені — ресурс Юзівської площі у 4-10 трильйони кубометрів, Олеської — близько 2,5 трильйона, але не підтверджені, — розповідає експерт з енергетичних питань Богдан Соколовський, 57 років. — Польща свого часу заявляла, що має декілька десятків трильйонів кубів сланцевого газу в надрах. Розвідка підтвердила 1,3 трильйона. Тому доки не почнемо бурити, дати точку оцінку складно. А щоб бурити, треба вкладати гроші. Для цього потрібний відповідний інвестиційний клімат. Власних грошей на георозвідку ми не маємо.
Я колись посилав запити в різні українські компанії, що опікуються надрами. Одна з них працювала з картами Австро-Угорської імперії. Вони найоб'єктивніші стосовно покладів сланцю у західному регіоні країни. За Радянського Союзу на сланцевий газ фактично не звертали уваги, бо традиційного дешевого газу було багато. Тому відповідної інфраструктури для його видобутку в нас немає. Але її можна побудувати, як зробили в США. Можемо перейняти досвід Польщі. Це не є щось особливе: треба освоїти установки горизонтального буріння. Ми користуємося вертикальними. Можна взяти щось в оренду, дещо купити. А в перспективі виготовляти самим, бо це найдешевше.
Прозорість ринку сланцевого газу залежатиме від того, хто його видобутиме. Якщо це на відповідних умовах робитиме західна компанія, то ринок буде прозорий. За великої кількості наших посередників матимемо перетасовки, спекуляції, гроші осідатимуть у кишенях корупціонерів.
Прозорість конкурсу ще залежить від того, як уряд забезпечить прозорість роботи "Нафтогазу". Компанія вимагає реформування. Але крім розмов нічого немає. У результаті "Нафтогаз" перетворився на чорну діру, в якій зникають гроші.
Сланцевий газ, шахтний метан, розробки класичних родовищ — це все перспективно. Але основна енергетична перспектива — скорочення споживання газу. Ми спалюємо 60-70 мільярдів кубометрів на рік, тоді як Польща — максимум 15.
Розвідувальні роботи коштуватимуть три мільярди гривень
Серед претендентів на розробку Юзівської площі називають американську приватну нафтову компанію "ЕкссонМобіл", корпорацію "Шелл", а також вітчизняні "Укрнафта" й "Нафтогаз Україна". "Шелл", зокрема, вже підготував проекти робіт щодо окупності й видобутку на Юзівській газовій площі й готовий в найближчі три роки вкласти в освоєння кілька мільярдів доларів.
Олеською площею цікавляться "ЕкссонМобіл", американська компанія "Шеврон", італійська "Ені", а також вітчизняні "Укрнафта" й "Нафтогаз Україна". Оператором цієї площі визначена національна компанія "Надра Україна".
— Пакет аукціонних документів, у яких обґрунтовуються оцінки покладів, коштує 10,5 мільйона гривень для Олеської площі і 15 мільйонів — для Юзівської, — розповідає головний геолог концерну "Гео Альянс" Георгій Виноградов. — Мінімальний обсяг інвестицій у геологорозвідувальні роботи на Юзівській площі становить не менше як 1,6 мільярда гривень. Досліджувати Олеську площу теж недешево — 1,3 мільярда гривень. Компанія, що отримає право видобувати сланцевий газ, повинна буде ще інвестувати в будівництво інфраструктури. Де саме і що доведеться споруджувати, зараз оцінити складно. Територія Юзівської площі сягає майже 8 тисяч квадратних кілометрів, Олеська площа більша за 6 тисяч. Пласти залягають на різних глибинах, потрібні різні умови, щоб видобувати з них газ.
2 
1
Коментарі