Українці дедалі більше втрачають довіру до влади й очікують на заворушення. Протестні настрої настільки високі, що держава може повторити революційний шлях Лівії, вважає керівник соціологічної компанії "Ресерч енд Брендінґ Ґруп" Євген Копатько, 48 років.
— Навесні, у розпал подій у Лівії, 40 відсотків опитаних українців відповіли, що таке не виключене і в нас. Це свідчить про високий рівень тривожності в суспільстві. Близько 14 відсотків опитаних стверджують, що готові брати участь в акціях протесту.
— Спрогнозувати, коли відбудеться революція, дуже складно, — продовжує соціолог. — Але організувати її можливо. Бо в суспільстві надзвичайно низький рівень довіри до влади, як і до представників опозиції. Хто підхопить цю ситуацію? Опозиція на це не здатна. У попередні роки в політиці проявлявся ефект сполучених посудин — одні втрачали підтримку, інші набирали. Зараз і одні втрачають, й інші не набирають. Влада живе своїм життям, робить помилки і намагається їх виправити. Опозиція живе своїм, шукаючи бодай якусь єдність, аби повернути довіру. Представники соціальних груп афганців, чорнобильців, які виходять на протести, свідомо дистанціюються від політиків. Основний чинник, який виводить людей на вулиці, — захист своїх соціальних прав. Люди спостерігають за політичним процесом. Ці три паралельні світи у певний момент можуть боляче зіштовхнутися.
Чимало подій у країні йдуть не за сценарієм, який був під час протестів 2001-го або 2004-го. Зараз на події впливає соціально-економічне становище в країні. Цього влада не передбачила. У заворушеннях винні не реформи чи прийняті кодекси, а їх непродуманість. Ніхто не обміркував ризики перетворень іще в проектах, не показав їх експертам, зокрема опозиційним і громадським. І, найголовніше, — ніхто не враховував їхньої позиції.
Для влади технічно не складно налагодити суспільний діалог та інформаційний супровід своїх рішень. Запит на реформи в суспільстві є. Урешті-решт, влада так збереже себе. І суспільство має подумати: якщо розхитувати човна, хто зможе його втримати? Ми всі відповідальні за країну, бо ніхто потім звідси не виїде — не буде куди.
5 
1
Коментарі