Безпорадність опозиційних сил зумовлена суперечками за першість між їхніми лідерами. Так вважає голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень "Соціовимір" 41-річний Сергій Таран:
— Після виборів сторона, яка програла, у перші півроку почувається розбитою і розгубленою. Так було, коли Леонід Кравчук поступився президентством Леонідові Кучмі, а Віктор Янукович — Вікторові Ющенку. Те саме бачимо й тепер: хто вчора був при владі, ніяк не може оговтатися.
Що потрібно, щоб опозиція відчула силу?
— По-перше, влада вже почала щось робити й помилятися. Яскравий приклад — підвищення комунальних тарифів. Це вже нагода для критики з боку опозиції. Другий фактор: поява нових лідерів. Вони мали б працювати ефективніше, а не так, як це робили нинішні опозиціонери.
Чому не народжується другий ешелон опозиції?
— Він визріває, але нинішня політична система дуже жорстко відсіює нові обличчя. Вона робить це й через закриті партійні списки на виборах, і через жорстку ієрархію всередині опозиційних сил. Нові проекти й обличчя вибухнуть на весну.
З"явиться радикальна опозиція?
— Якщо радикальна у сенсі збройної боротьби за владу, то така опозиція не потрібна. Майбутнє матиме проект, який запропонує радикальне оновлення суспільства, очищення від тих політичних еліт, які дискредитувалися у владі та опозиції.
Опоненти влади на канікули не ходять
Яка ідея опозиції знайде широку підтримку?
— Найбільша проблема опозиції — криза довіри людей до особистостей. У політичних силах мало діячів із чіткою громадянською позицією. Бракує тих, хто публічно демонструє принциповість і не зіпсував собі репутацію.
Якщо говорити про ідеї, то це розмови реформи та оновлення суспільства більшість людей досі сприймають дуже важко. Тому суперзавдання опозиції — перекласти ці ідеї зрозумілою людям мовою. Якщо говорити про реформу житлово-комунального сектору, то слід пояснювати, якими мають бути якісніші послуги, як припинити розкрадання грошей у жеках.
Як опозиційним рухам модернізуватися?
— Їм насамперед потрібно припинити суперечку за першість. Лідери чубляться між собою. А це породжує недовіру. Скажімо, Комітет національного порятунку створили навздогін перемозі Віктора Януковича. Й одразу ж почали змагатися між собою, хто першим засуджуватиме дії нового президента. А зараз, коли можновладці дружно пішли у відпустки, взагалі зникли з поля зору. Опоненти влади на канікули не ходять.
Коментарі