За першу сесію новообрана Верховна Рада провела шість засідань, ухвалила 22 закони, кілька постанов, розглянула ряд кадрових питань. Зареєстровані 333 законопроекти і 56 проектів постанов, які передані на розгляд парламентських комітетів. Друга сесія розпочнеться 5 лютого.

— Перша сесія була розминкою, — зазначає керівник Інституту політичних, соціологічних і маркетингових досліджень Володимир Бондаренко, 48 років. — Кожна політична сила прагнула показати себе з кращого боку. Особливо цікаво почали історію свого парламентаризму "свободівці", які в перший день обрізали металеву загорожу біля Верховної Ради. Активно діяли представники опозиції щодо персонального голосування. У більшості виникали проблеми з результативним голосуванням. Але в останні дні Партія регіонів змогла протиснути необхідні рішення. Показово, що на голосування за нового голову Нацбанку прибув мільярдер Костянтин Жеваго, який в останні п'ять років у парламенті майже не бував.

Чим відрізняється теперішня Верховна Рада від попередньої?

— Якісно ця сильніша. Нардепами стали кілька колишніх міністрів і віце-прем'єрів. Та й фізично нинішні парламентарії міцніші, особливо партійні бійці "Свободи". Опозиція одразу зробила акцент на персональному голосуванні. Але в парламенті чимало олігархів і бізнесменів, які не ходитимуть на всі засідання. Тож без "піаністів" не обійтися. Тому введення сенсорної кнопки відкладатимуть якомога далі. Можливо, приймуть рішення голосувати лише в один день тижня.

Чому для опозиції персональне голосування таке принципове? Що вона цим виграє?

— По-перше, це конституційна норма. Якщо опозиція доб'ється її виконання, це буде її серйозною перемогою. Тоді можна буде добиватися й інших принципових речей — чіткого дотримання регламенту, позбавлення депутатства "тушок" тощо. По-друге, це питання затребуване суспільством. Закони, ухвалені кнопкодавами, в очах українців втрачають легітимність. Адже їх можна будь-коли скасувати. Тим паче, що є рішення Євросуду по судді Волкову, де голосування наших депутатів за своїх колег визнано неправомірним. Народ настільки обурений кнопкодавством, що його продовження — це підливання олії у вогонь. Далі дратувати людей цим уже не можна.

Чому опозиція так легко віддала провідні комітети більшості?

— Опозиція фінансово знекровлена і не відчуває потужної міжнародної підтримки. Тому вирішила задовольнитися тим, що змогла вирвати з рук "регіоналів" і комуністів. Опозиційні сили вичікуватимуть, коли перемога сама впаде їм у руки, як дозріле яблуко.

Які головні групи впливу сформувалися в Раді?

— Свої потужні групи провели Ахметов із Колесніковим, Льовочкін і Фірташ. Але першу скрипку гратимуть люди "сім'ї" президента, яка має контрольний пакет у Партії регіонів. Її представником є спікер Володимир Рибак і кілька керівників провідних комітетів.

Що можна очікувати далі від парламенту — конструктивної роботи чи протистояння?

— Протистояння триватиме, оскільки в усіх фракціях вистачає радикалів. І це вигідно президенту. Особливо посилення "Свободи". Янукович спробує розкручувати Олега Тягнибока, щоб витягнути його у другий тур президентських виборів. Тоді у Віктора Федоровича з'явиться шанс перемогти, адже електоральне поле Тягнибока не перевищує 20 відсотків і він є пугалом для виборців Сходу та Півдня України. Колись таку гру вів Леонід Кучма — зробив своїм опонентом у другому турі Петра Симоненка. Демократи тоді підтримали Кучму, бо не хотіли повернення до влади комуністів. Тож у найближчі місяці ми станемо свідками початку президентської кампанії у стінах парламенту.

×