пʼятниця, 30 березня 2012 09:57

"Оксані Макар ніхто не дав шансів на інше життя"

  Наталія Бастун: ”Соціальні служби 
працюють, як бюрократичний апарат із бутафорною статистикою й звітністю”
Наталія Бастун: ”Соціальні служби працюють, як бюрократичний апарат із бутафорною статистикою й звітністю”

— Оксана Макар, як і троє її ґвалтівників — діти 1990-х. Країна та суспільство тоді були не в кращому стані. Психологічно слабші люди деградували, й це впливало на їхніх дітей. Дітки виросли, а з ними й проблеми, — каже провідний науковий співробітник Інституту психології ім. Костюка кандидат психологічних наук Наталія Бастун, 62 роки.

Говоримо про причини й наслідки злочину, який трапився в Миколаєві 9 березня. Тоді троє молодих чоловіків зґвалтували та підпалили 18-річну Оксану Макар.

Як пояснити бурхливу реакцію суспільства на цю справу?

— У країні, де специфічно функціонує судова система, органи правопорядку, закон, у людей накопичується обурення. Можливо, громадськість опосередковано підігріта судами над відомими політиками — Луценком, Тимошенко. А "прорвало", коли скривдили "маленьку людину", яку суспільство вважає "своєю".

Які негативи від такої емоційної реакції?

— Ми реагуємо на наслідки, а не на причини. Цього сплеску вистачає на одноденне "обурення", але не на вирішення довгострокових негараздів. Наприклад, гроші держбюджету йдуть на соціальні служби, які мають працювати з дітьми з проблемних сімей. Хто спитав, чим займалися ці служби, коли Оксана була ще дитиною, підлітком? Усім вона була не потрібна.

Чому соціальні служби не справляються з обов'язками?

— Вони працюють, як бюрократичний апарат із притаманною для нього бутафорною статистикою й звітністю. Водночас на низових ланках — хронічне недофінансування, що змушує навіть ідейних людей складати руки. Керівники соціальних служб сповідують не кращі традиції комсомольських апаратників. Але чому тут дивуватись — у нас керівництво держави таке ж.

Коли стало відомо, що Оксана Макар не працювала, випивала, частина людей припинили їй співчувати. Чому?

— Зневажливе ставлення до людей нижчих соціальних груп притаманне багатьом суспільствам, але в різній мірі та формах. З попереднім життям Оксани не все просто, і це дає можливість суспільству зрозуміти соціальні причини того, що сталося. Не можна допускати логіку "якщо ти повія, співчувати тобі не треба". Співчувати треба. Не як дівчині з неоднозначною репутацією, а як колись скривдженій дитині, якій ніхто не дав шансів на інше життя.

Чого ця трагедія має нас навчити?

— У дитбудинках багато дівчат і хлопців, чиї батьки по тюрмах чи психічно хворі, алкоголіки або наркомани. Існує західна практика, коли таких дітей передають на виховання іншим сім'ям. Їх не усиновлюють, вони можуть бачитися з біологічними батьками. Але пізнають життя в нових родинах, які готові нести цей хрест. Нам треба щось подібне.

Зараз ви читаєте новину «"Оксані Макар ніхто не дав шансів на інше життя"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

44

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути