"Закон про ринок природного газу" Верховна Рада України ухвалила 9 квітня. Президент підписав його 2 травня. Одразу ж після суду у Відні над олігархом Дмитром Фірташем. Той, зокрема, розповів тоді про свою таємну зустріч торік навесні з Петром Порошенком і Віталієм Кличком. Обидва на той час ще були кандидатами: перший — у президенти, другий — у столичні мери.
Закон передбачає створення ефективного конкурентного середовища на ринку природного газу з урахуванням законодавства ЄС. Це має сприяти посиленню конкуренції та зниженню ціни для кінцевого споживача — населення і підприємств. Окрім того, нардеп від "Народного фронту" Олександр Ксенжук, 47 років, вніс поправку, що приватні структури не можуть брати в безкоштовну оренду державні газорозподільні системи. Це забезпечить значне збільшення надходжень до державного бюджету. І призведе до втрати доходів приватних структур. Зокрема, постраждають фірми, підконтрольні олігарху Дмитрові Фірташу. Він сьогодні контролює понад 70% усіх облгазів.
Ксенжук невдовзі отримав телефоном кілька пропозицій від незнайомих осіб відкликати поправку до законопроекту. Потім почалися погрози:
— На вулиці Шовковичній до мене підійшов незнайомий чоловік і в загрозливій формі попередив про можливе викрадення й позбавлення волі, — каже нардеп.
— Цей документ тривалий час "провів" у коридорах влади. Таке враження, що закон відклали. Те, що президент підписав його після гучних заяв Фірташа у Відні, може бути йому своєрідною відповіддю з української сторони, — вважає 34-річний Андрій Чубик, експерт з енергетики. — Газову реформу в Україні намагаються реалізувати з 1990-х. Неодноразово хотіли внести зміни в функціювання ринку газу. Тим самим позбутися непрозорості "машини", яка викачує з держави кошти і призводить до мільярдних боргів. Згідно з підписаним законом, тепер приватні структури не зможуть безкоштовно користуватися державними газорозподільними системами. А це прямий удар по Фірташу. Олігарху вдалося фактично вивести з-під контролю держави газорозподільчу мережу України. Відбулася приватизація облгазів. У результаті держава не отримувала значної кількості грошей. На рівні облгазів розквітло шахрайство. Майже половину газу, призначеного для населення, вони продавали промисловим підприємствам за значно вищими цінами. При цьому податків не платили. Ще й різницю покривали з держбюджету. В результаті Україна — по вуха в боргах. А олігарх — у надприбутках. Тепер цю схему їм "вибили" з-під ніг.
Перші сім розділів "Закону про ринок природного газу" набувають чинності з 1 жовтня 2015 року. Наступні — з 1 січня 2016-го.
— Важливо, щоб відповідні гілки влади дуже швидко опрацювали й подали на розгляд нормативно-правові акти, інструкції, що визначатимуть порядок виконання цього закону, — каже Андрій Чубик. — Тоді до кінця року зможемо вийти на реальне розділення Нафтогазу. Як це анонсував уряд. Чекати жовтня не маємо права. Треба вже зараз напрацьовувати базу. Якщо цей закон втілити в життя, то ринок газу можна демонополізувати. Але доведеться ще кілька років боротися з усіма тими, хто на цьому втратить свій бізнес. Потрібен час, аби повністю ліквідувати корупційні схеми в газовій структурі.
350 мільярдів доларів збитків від окупації Донбасу Росія має відшкодувати Україні. Про це 10 травня в ефірі одного з українських телеканалів заявив перший заступник міністра економічного розвитку й торгівлі України Саша Боровик.
— На якомусь етапі Росія буде платити. Нам треба все порахувати, треба бути готовими і треба лобіювати це скрізь, де можемо.
Агресію Росії на Донбасі можна порівняти з нападом Іраку на Кувейт у серпні 1990-го — лютому 1991-го. Ірак опісля відшкодовував Кувейтові $320 млрд. Спираючись на це, і вираховують приблизну цифру завданих Україні збитків на Донбасі.
— Якщо порівнювати, як довго тривала та агресія і як довго триває агресія Росії проти нас, — то це майже однакові показники, — каже Боровик.
2 
1
Коментарі