Понеділок, 19 травня 2008 18:59

Новий рік слід зустрічати навесні

Автор: малюнок: Володимир КАЗАНЕВСЬКИЙ
 

27 квітня 2008-го православні відзначили своє найбільше свято. Його називають по-різному: Воскресіння, Пасха, Великдень. Що воно означає? Це одне свято чи "три в одному"?

Згідно з церковною версією це свято чудесного відновлення Ісусом Христом свого тіла на третій десь після розп"яття та смерті. Отже, історична подія, яка відбулася в конкретний момент історії. Але коли саме? Про це добре знала рання церква як у Римі, так і в Константинополі. Так, архіваріус Папи Римського український чернець Діонісій Малий (475–550 рр.) стверджував, що Воскресіння відбулося в неділю 25 березня 31 року. Ця сама дата зафіксована в багатьох працях візантійських істориків церкви.

Будь-яка історична подія завжди відзначається в той день, коли вона відбулася, з можливим продовженням у наступні дні. Тож якщо Ісус воскрес 25 березня, то саме в цей день і треба святкувати. Натомість у православному світі церковне "воскресіння" святкують після весняного рівнодення в першу неділю після першої весняної повні. Якщо ж на цю неділю припадає іудейський Пейсах, то святкування переносять на наступну. Тому "воскресіння" блукає в проміжку від 4 квітня до 8 травня і ніколи не потрапляє на 25 березня. Це може означати одне з двох. Перше — сучасною церквою воскресіння Ісуса Христа не сприймається як історична подія. Друге — під назвою "воскресіння" святкується якась інша подія. Яка?

Церковна традиція пов"язує свято Пасхи з Таємною вечерею Ісуса та апостолів, яка відбулася в четвер 22 березня 31 року. Це було за день до Пейсаха, який іудеї тоді святкували з вечора п"ятниці 23 березня. Згідно з Євангелієм, у ході святкової трапези Христос відіслав із приміщення Іуду — єдиного іудея серед апостолів. Потому здійснив ритуал побратимства: апостоли випили вина по колу з однієї чаші, спожили розділений Учителем коровай-паску, вислухали настанови любити один одного, відспівали славлення.

Сукупність фактів свідчить, що 22 березня — у перший день весняного рівнодення — Ісус із одинадцятьма апостолами-галілеянами відсвяткував звичаєвий арійський Новий рік. У Євангелії про це сказано абсолютно відверто: "Першого дня, коли треба було паску жертвувати…". Бо це був перший день року — момент переходу від старого до нового річного кола. Його позначали словом "паска-пасха", що значить "перехід".

Українці, а також інші індоєвропейські народи традиційно починали рік з весняного рівнодення. Звідси новорічні засівання "Сію, сію, посіваю, з Новим роком вас вітаю" — очевидно ж, що сіють не взимку, а навесні. А також щедрівки "Щедрик-щедрик-щедрівочка, прилетіла ластівочка" і багато інших весняних ритуалів.

"Блукаючий" характер певних свят викликаний місячним календарем

Якщо рівнодення припадало на будній день, то Новий рік повторно святкували найближчої неділі. Цей день називали Великоднем, бо він має подвійну силу: святкова енергетика Нового року накладається на енергетику першого дня тижня — Дня Сонця, присвяченого Богу-Творцю. Отож нинішня "блукаюча паска" не може бути ані Паскою-Переходом, тобто Новим роком, ані Великоднем.

"Блукаючий" характер певних свят викликаний місячним календарем. Місячний рік складається з 12 місячних циклів із середньою тривалістю по 29,5 діб, тому місячний рік приблизно на 11 днів коротший сонячного. У результаті дати місячного календаря постійно зсуваються щодо сонячного. Тому, наприклад, мусульмани святкують свій Рамадан то взимку, то навесні, то влітку, то восени. Іудеї також здавна користувалися місячним календарем, періодично коректуючи його за сонцем. Тому іудейський Пейсах "гуляє" по березню та квітню. Православна "паска" святкується лише після нього. Чому?

Бо триває хронологічна війна. Метою її є руйнування минулого противника — тобто того фундаменту, на якому виростає майбутнє. Ідеться про спотворення історії, знеславлення предків, деформацію і десинхронізацію ритуалів.

Фарисеям та їхнім послідовникам вдалося здійснити потужний хронологічний удар по сонячній християнській традиції. Його офіційно оформили 325 року на Нікейському соборі, що відбувся під головуванням римського імператора Костянтина. Рішення собору призвели до значної дезорганізації світогляду європейських народів. Зокрема, підірвано порядок сонячного календаря, що починається з весняного рівнодення. Затуманено факт святкування Ісусом звичаєвого арійського Нового року (Паски-Переходу) 22 березня 31 року. Історична подія воскресіння Ісуса 25 березня 31 року була перетворена на символічну, а її святкування дозволено здійснювати лише після Пейсаха. Отож слід визнавати цей календарний абсурд і дослідити можливість реформації річного календаря.

Зараз ви читаєте новину «Новий рік слід зустрічати навесні». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода