— Непопулярні рішення уряд завжди супроводжує втішними заявами про захист малозабезпечених субсидіями, каже Олексій Блінов, економіст інвестиційної компанії "Аструм". — Але зменшення "порогу" компенсації комунальних послуг із 20 відсотків доходу до 15-ти автоматично збільшить кількість родин, які підпадають під цю норму. Це потягне додаткові витрати з держбюджету і відповідно нові ускладнення в переговорах із Міжнародним валютним фондом.
Нещодавно уряд заради отримання кредиту МВФ змінив закон про держбюджет: скоротили і так завищені доходи і порізали витрати, щоби бодай на папері звести дефіцит до 5 відсотків. Якщо зараз збільшити державні витрати на субсидії, то слід терміново шукати нові джерела доходів, щоби не випасти за межі дефіциту. А це у нинішній ситуації маловірогідно. І тоді МВФ може сказати: ви займаєтеся підвищенням тарифів чи прокручуєте гроші через бюджет?
Підвищення тарифів на газ і комунальні послуги спричинить тотальне подорожчання. Відреагує роздрібна торгівля, особливо харчами. Підвищення цін продавці мотивуватимуть зростанням особистих витрат. У піврічній перспективі інфляція зросте на 3 відсотки. Уряд прогнозував на кінець року 13 відсотків, і тепер балансуватиме на межі. Але навряд чи МВФ задовольниться разовим підвищенням.
Ціни на газ вдарять насамперед по селянах. Городяни платять за газ близько 8 гривень, і підвищення до 12-ти зауважать не всі. Але в селі людина сама собі жек — і воду нагріває, і хату палить. Взимку обсяги споживання зростають удвічі-втричі.
2 
1
Коментарі