Оксана Макар, Врадіївка, напад на інкасаторів. А ще — побиття "беркутівцями" людей у Первомайську під час парламентських виборів, озброєний напад бритоголових чоловіків на агрофірму Корнацького. Усе це відбувається в Миколаївській області. Останнім часом вона веде першість у резонансних кримінальних новинах.
Але прокурор Миколаївщини Андрій Курись уважає, що криміногенна ситуація в регіоні стабільна. Убивств навіть поменшало. От тільки почали більше ґвалтувати і грабувати. Та ще залишаються нерозкритими три навмисні вбивства цьогоріч і 198, скоєних у минулі роки.
— Ми за криміналом переплюнули Одесу, — каже знайома поетеса з обласного центру. — Молодь називає місто не Миколаїв, а Биколаїв.
Вона мала необережність фотографувати з чоловіком і його товаришем будівлю старого, 1873 року, залізничного вокзалу. Хотіли зробити поетичний відеокліп про старожитності міста. До них підбігли дебелі залізничники і почали гамселити. Розбили фотоапарат і відеокамеру, били ногами. Знайомій довелося довго лікуватися. Це їй ніяк не відшкодували. Виплатили тільки за зіпсовану апаратуру.
— Справу передали до суду, але нікого не звільнили і не покарали, — каже вона.
Територія Миколаївщини ввійшла до складу Російської імперії наприкінці XVIII ст. Місто назвали на честь Святого Миколая. У давні часи цієї землею ходили скіфи, сармати, готи, гуни, половці, хозари, які по черзі усували одне одного. Тут починалося Дике поле, точилася боротьба між кочовим і осілим способами життя, між полем та містом. Мабуть, це змагання між укоріненими мешканцями і зайдами триває досі. Грабують і ґвалтують, як за Середньовіччя.
Нещодавно працівники Миколаївського воєнізованого гірничо-рятувального загону витягли ластівку, що застряла біля вікна четвертого поверху адмінбудівлі торговельного центру. Пташку передали в зоопарк.
Якби так у Миколаєві захищали і рятували людей, доки він не перетворився на Биколаїв.
4 
1
Коментарі
1