Нашу країну холод завжди застає зненацька. Зима — не землетрус чи інший зловісний катаклізм, що трапляється, коли заманеться. Зима приходить згідно з графіком, іноді на кілька тижнів раніше.
Попри це з року в рік вона нападає на Україну раптово, хапає за холодні батареї, мов підступний злодюга. Чому так — не знає ані Міністерство з надзвичайних ситуацій, ні бюджетний комітет, ані мер Краснопуп"янська, як завжди згорьованого перед лицем екстриму. Особливо про закономірність настання холодів не знають ЖЕКи.
Минулими вихідними, коли випав перший сніг, країна заклопотано чухала потилицю — ну звісно ж, не чекали. Так, начебто не сніг упав на голову, а дах. Хоча Гідрометцентр попереджав про цю придибенцію за тиждень. І відразу гупнули в той сніг лінії електропередач, без струму лишилися 208 містечок та сіл. МНС повідомляє: "У Львівській області знеструмлено 153 населені пункти, у Донецькій — 12 (і тут поразка "помаранчевих"!), у Хмельницькій — 10?" тощо. Ви заперечите: так званий ефект доміно спрацював також у Франції та Німеччині. Відповім: за тиждень, коли після відлиги знов гахнуть морози і захурделить, подивитеся, скільки ЛЕП попадає в нас, а скільки — в більш поінформованої про прихід зими Німеччині.
Тут не Якутія — мінус сорок не жахне
Днями один телеканал буденно — як за радянських часів про битву за врожай — відрапортував, що половину населених пунктів держави досі не підключено до опалення. Нам, киянам, що з того: батареї теплі, скочимо в метро, погріємося в натовпі, а от в якийсь Хустський район тепло дійде хіба що під Новий рік. Батьківщина не веде битву за "неопалених" громадян — дорого. Батьківщина тим часом враховує, що тут не Якутія — мінус сорок не жахне, отож до весни люди не вимерзнуть. І що цікаво: при всіх урядах, якими б демократично-піднесеними чи автократичними вони не були, думка Батьківщини з цього приводу не змінювалася.
Народ повинен сам себе зігріти, а також зберегти від промерзання стратегічний запас картоплі у погребах. Так думає Батьківщина. Втім, чи знає вона, що подекуди народ гріється з останніх фінансових сил. Моя родичка, яка мешкає в Охтирському районі на Сумщині, ще з літа відкладає копійчину "на зиму". Каже, щомісяця в холодну пору на опалення чималої хати йде близько 250 грн. А зарплата — 600. Звичайна така собі зарплата сільської вчительки. Тепер мешканцям печерських пагорбів зрозуміло, чому для цієї молодої жінки, яка сама виховує сина, зима — це період тупих капіталовкладень?!
Пробуючи на дотик батареї власної квартири, я прикидаю, чи зручно було б у такому температурному режимі тримати вдома моржа чи нерпу. Ще думаю, що багата країна і тепла країна є синонімами. А відтак нам ще довго доведеться чекати нового суспільно-політичного ладу — як мінімум до весни, коли потеплішає.
2 
1
Коментарі