Заступник директора Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем Олександр Васенко, 57 років, каже, що, незважаючи на величезний досвід, його установу до останнього часу не залучали до оцінювання масштабів лиха у Криму.
Які можуть бути короткострокові й довгострокові екологічні наслідки нещодавньої катастрофи в Керченській протоці?
— Короткострокові маємо вже сьогодні — загибель птахів, риби й інших водних організмів. Знищення кормових запасів внаслідок загибелі організмів, що живуть на дні, а також планктонів, якими живиться риба: все це може бути безпосередньо пов"язане з дією нафтопродуктів. Далі багато залежатиме від погоди. Якщо море залишатиметься бурхливим, то шкоди буде менше. Якщо заспокоїться, то мазут ляже на дно і можуть виникнути ділянки з непридатними для життя умовами. Отже, довгострокові наслідки залежатимуть від погодних умов, течій, перемішування речовин із водою. Від того, що на тих суднах було іще, крім мазуту й сірки, — нині інформації про це маємо мало.
Наслідки для наземних екосистем і рослинності залежатимуть від морських приливів і відливів. Адже нафтову пляму може або винести в море, або викинути на берег. В останньому випадку прибережна рослинність швидко не відновиться.
Чи не применшує влада масштабів катастрофи?
— У будь-якому разі не перебільшує. А применшувати можна й від нерозуміння наслідків. Сьогодні немає серйозного наукового аналізу того, що там відбувається. Ми не чуємо думок вчених. Не бачимо, щоб там працювали дослідницькі групи, які б оперативно відбирали зразки, робили аналізи й надавали об"єктивну інформацію. Це нагадує ситуацію з аварією потяга з фосфором: говорили, що місце розливу засиплють землею й буде газон.
Скільки часу потрібно для ліквідації наслідків?
— Відновлювальні заходи можуть тривати не рік і не два. Треба максимально скористатися досвідом, напрацьованим при схожих катастрофах іншими країнами. Повного відновлення екосистем на цій території вже не буде.
Яких збитків завдано Україні?
— Їх мають визначити спеціалізовані організації. Але для розрахунків їм потрібна повна інформація про заподіяну шкоду.
Екс-міністр екології та ядерної безпеки Юрій Костенко заявив, що ліквідацію наслідків аварії в Азовському та Чорному морях повинна оплатити російська сторона. Україні слід вимагати компенсації?
— Коли кілька років тому з Румунії пішли Дунаєм ціаніди, Україна не отримала жодної копійки. Бо тоді не були врегульовані правові питання. Якщо сьогодні ми маємо всі юридичні підстави вимагати від Росії компенсацій, то це треба робити. А якщо таких немає, то це лише привід для балачок політиків.
Чи виживуть чорноморські дельфіни?
— У масштабах моря виживуть. Зазвичай вони покидають забруднені ділянки. Можливо, ми побачимо їх за декілька років.
Чи не опиниться під загрозою туристичний сезон-2008 у Криму?
— Частково так, особливо у постраждалих від нафти місцях. Може зіграти психологічний фактор — люди неохоче їдуть відпочивати до регіонів екологічних лих.
Наскільки професійно діяли фахівці МНС під час ліквідації наслідків аварії?
— Цього я не знаю, бо наш інститут не залучали до робіт. Хоча це саме наш профіль. При СРСР інститут був всесоюзним закладом, і у схожих випадках наших фахівців викликали терміново і в першу чергу. І саме на підставі їхніх висновків ухвалювали рішення, вживали заходів.
Колись у нас був сектор екстремальних ситуацій. Я сам його організовував. Ми займалися оцінкою й аналізом таких аварій не лише на території України, а й в інших республіках. Розробляли заходи щодо їхньої ліквідації, накопичили безцінний досвід. Нині він, схоже, нікому не потрібен. За часів незалежності цей підрозділ ліквідували.
А послугами яких консультантів користується МНС зараз, я не знаю.
Чи готова Україна до схожих надзвичайних ситуацій?
— В оцінці наслідків — ні. Немає законодавчої бази, нормативних документів, наукових розробок, які б чітко регламентували порядок оцінювання збитків чи проведення обстежень під час виникнення екстремальних ситуацій. А все це має бути. Потрібен документ, що чітко визначав би дії служб. Поки що говорити про нашу готовність, про те, що ми здатні правильно діяти, оцінити збитки та знайти винних, не можна.
Як влада може запобігати таким катастрофам?
— По-перше, треба чітко виписати законодавчу й нормативну базу. По-друге, посилити контрольні функції: скажімо, вимогливіше ставитися до власників суден. Кожен громадянин має чітко знати про наслідки для себе особисто в разі невиконання певних вимог. Бо ж попередження про шторм отримали капітани всіх суден — але не всі зреагували. Тож слід притягати до відповідальності. Але нині ми живемо в умовах правового нігілізму. Навіть хороші закони не виконуються. Тому такі катастрофи ще будуть.
2 
35413
Коментарі