Нову повномасштабну економічну кризу прогнозує голова Всесвітнього банку Роберт Зеллік. Призвідниками її називають зростання цін на продовольство й нафту, а також нестабільність на Близькому Сході.
Олег УСТЕНКО, 41 рік, виконавчий директор Фонду Блейзера, про ймовірні причини:
— Нову хвилю світової економічної кризи стимулює зростання цін на нафту. Не можна виключати і такий песимістичний сценарій, що наприкінці року вартість нафти може піднятися і до 140–150 доларів за барель. Піднімуться ціни на інші енергоносії. Японія, наприклад, долаючи наслідки землетрусу, зверне або заморозить ядерні програми. Заміщувати брак енергії їй доведеться газом чи іншими неядерними джерелами. Зрештою, ця країна переживатиме й об'єктивне падіння економіки. Оскільки це третя за величиною економіка світу, її внутрішні процеси погано позначаться на світовій економіці.
Іще одна проблемна зона світової економіки — європейські країни. У Греції, Португалії, Іспанії великі зовнішні борги. Такі ж проблеми має і США. Загальний обсяг боргів — 14 трильйонів доларів, що рівноцінно 100 відсоткам валового внутрішнього продукту держави. Рейтингові агентства змінили прогноз щодо перспективи розвитку економіки зі стабільного на негативний. Це поганий сигнал для інвесторів.
Юрій ПАХОМОВ, 82 роки, директор Інституту світової економіки, про можливі наслідки:
— Якщо нова хвиля кризи накотить, то Україна однією з перших зазнає найбільшої шкоди. У нашої економіки нема маневру. Якби одні наші товари були потрібні на ринках, а інші — ні, то ми отримали б усереднене падіння економіки. Але, на жаль, ми торгуємо лише сировиною: металургією, хімією. Саме така продукція під час кризи стає найменш потрібною на ринках. А високотехнологічну продукцію, на яку є постійний попит, ми не випускаємо, тому й беззахисні.
Можливий радикальніший маневр — переорієнтувати на внутрішній ринок продаж продукції, що йде на експорт. Минулої хвилі економічної кризи так учинив Китай: усе, що планували продавати у Сполучені Штати, Пекін не випустив за межі держави. Від такого експерименту зі внутрішнім споживанням Китай навіть не здригнувся. Навпаки — під час кризи економіка зросла на 8 відсотків.
Окрім виробництва сировини, постраждає банківська сфера й іпотечне кредитування.
Удар нової хвилі по населенню буде м'якший, ніж у попередні роки. Тоді роздали занадто багато кредитів, і така щедрість обернулася катастрофою для багатьох. Нинішня влада враховує згубність такої політики.
Коментарі
1