Обидві хати горять.
Нам здається, у сусіда полум'я вище, і горить вона яскравіше. Принаймні так хотілося б. І Європі зі США, які підкидають у полум'я за українським парканом дрівця міжнародних санкцій, і українцям, які живлять сусідову пожежу переважно словесним хмизом.
Нашій хаті важливо перестояти сусідську, відбутись якомога меншими втратами. Адже ми об'єктивно більше заслуговуємо на таку перемогу. Проте — треба щось робити зі своїм полум'ям. Гасити. Якщо наявної води для впокорення пожежі малувато, слід копати нові колодязі, бити свердловини. А поки вони копаються і б'ються, ходити по воду до сусідів. Іншого виходу немає. Але ж ходити — з чистими відрами!
Наш уряд, схоже, цього не розуміє. Яценюк не викопав навіть ямки. Ні поки ходив у камікадзах — лише перед виборами взяв штикову лопату й увігнав у землю, ні в другу свою каденцію, витрачаючи сили і час переважно на пошуки закордонних копачів і бурильників, які б і воду для нас дістали, і руйнівне полум'я збили.
А про відра й казати годі: згідно зі звітом Transparency International — організації, яка 2014 року досліджувала рівень корупції, Україна у списку зі 175 країн посідає 142 сходинку. Тобто вкотре опинилася в одній компанії з Угандою й Коморськими островами і лишається найкорумпованішою країною Європи. Міжнародних експертів порадувало лише те, що в нас полегшилися бюрократичні процедури ведення бізнесу і що експорт та імпорт стали вільнішими від хабарів. Та чи достатньо цього для нарощування допомоги Україні в її біді? Чи захоче Захід, збивши першу хвилю вогню, й надалі наповнювати невичищені ємності? Та ще за умов, коли допомога витрачається на абищо, але не на порятунок економіки, тобто — не на реформи?
Не захоче. Навіть за великого бажання покарати палія Путіна, який розкочегарив вогонь на українському подвір'ї. На це прозоро натякнули наприкінці 2014 року нашому прем'єр-міністрові, відправивши його з Брюсселя без омріяної і конче необхідної фінансової підтримки. А нещодавно підкріпили цей натяк. Як заявив екс-міністр економіки Володимир Лановий, "конференція донорів України, яку організовував Європейський Союз, знову відкладається. Спочатку її перенесли з осені на зиму, тепер її перенесуть на весну". За словами фахівця, таке рішення ЄС супроводжується вимогою: "Ми чекаємо від України плану росту економіки, а не просто "європейської інтеграції", яку декларує уряд".
Замало радіти падінню російського рубля і ціни на російську нафту, що активно робить Яценюк. Треба й вогонь на власному подвір'ї збивати. Адже не факт, що наша економіка протримається довше за російську. На думку деяких економістів, до дефолту України залишився місяць чи трохи більше. Тобто йдеться про кінець січня — початок лютого, якщо українська влада не вживе необхідних і негайних заходів.
Якщо дефолт, борони Боже, станеться, і Україна припинить обслуговувати зовнішні зобов'язання, це болісно вдарить по наших союзниках — західних кредиторах. Вони не звикли втрачати на рівному місці: почнуться тривалі переговори про майбутнє боргів, про їх реструктуризацію, ціни за реструктуризацію й лише потім — про відновлення кредитування. І на увесь цей період Україна залишиться без зовнішнього фінансування.
Між тим — наша хата горітиме. Адже ми ані нових колодязів не викопали, ані свердловин не пробили, аби гасити полум'я власною водою.
1 
1
Коментарі