Пенсійна реформа в Україні передбачає поєднання трьох схем пенсійного забезпечення.
Перша — існуюча сьогодні солідарна система. Друга — обов"язкова накопичувальна система — почне працювати 2008 року. Згідно з нею, кожен, хто працює, або його роботодавець відкладатимуть гроші на особистий пенсійний рахунок працівника. І третя схема — недержавне пенсійне забезпечення. Воно додаткове й цілком добровільне.
— У найближче десятиліття на десятьох платників податків припадатиме дев"ять пенсіонерів, — каже 50-річна Елла Лібанова з Інституту демографії та соціальних досліджень. — Виправити ситуацію можна двома способами. Або стимулювати участь працівників у пенсійному страхуванні, або ж поступово збільшувати пенсійний вік. А брати участь у накопичувальній системі насамперед пропонуємо тим, кому до пенсії залишилося 10–20 років.
Участь у ній краще брати за 10–20 років до пенсії
Але що ж буде зі скарбничкою солідарної системи? Адже чим більше учасників накопичувальної програми, тим менше грошей отримає Пенсійний фонд. А пенсії платити треба усім. Елла Лібанова пропонує з 32 відсотків від зарплати, що надходять сьогодні до Пенсійного фонду, сім спрямовувати на накопичувальну систему.
Перші її учасники отримають додаток до солідарної пенсії 2020 року. Жінки — 200–270 гривень, а чоловіки — удвічі більше. Така нерівність пов"язана зі стажем роботи. Жінки йдуть на пенсію раніше, а більшість ще й беруть відпустку з догляду за дітьми.
За задумом реформаторів, суму з накопичувального особистого рахунку зможе витратити тільки власник. У разі його смерті ці внески переходять у спадок.
3 
1
Коментарі