Директор Державного центру зайнятості Володимир Галицький, 46 років, каже, що наводити лад у постраждалих від повені регіонах допомагають майже сім тисяч безробітних.

Які роботи виконують ці люди?

— Прибирають території від мулу та сміття, зміцнюють береги річок, лагодять пошкоджені дороги, ремонтують школи, дитячі садки та медичні установи, допомагають самотнім і старим. Наприклад, у Чернівецькій області безробітні відновлюють зірвану дамбу на річці Прут, пішохідні мости. У Ямпільському районі Вінниччини очищають парк відпочинку над Дністром тощо.

Таким чином забезпечуємо тимчасову зайнятість. При цьому за людиною зберігається статус безробітного. Окрім зарплати, їм виплачують допомогу з безробіття. Громадські роботи не вимагають спеціальної кваліфікації. Їх виконують на договірній основі й добровільно. Записатися можна в районних центрах зайнятості. При собі треба мати паспорт, трудову книжку й ідентифікаційний код.

Чи багато охочих?

— Скажімо, в Івано-Франківській область на громадських роботах задіяно три тисячі безробітних, а бажання виявили понад шість тисяч. Усього ж роботу з ліквідації наслідків стихії отримали майже сім тисяч осіб. Залучали жителів постраждалих областей. Брати безробітних із інших регіонів України не було сенсу. Хоча зверталися жителі Луганська, Донецька, Харкова.

Із яких джерел фінансують громадські роботи?

— Якщо до них залучають зареєстрованих безробітних, то за рахунок Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Сьогодні на 99 відсотків громадських робіт виконують саме безробітні. Загальні витрати на організацію громадських робіт усього по Україні становитимуть приблизно 100 мільйонів гривень. Поки що на оплату й організацію витрачено десь 3–4 мільйони.

Скільки людина може так заробити?

— Це залежить від обсягу виконаних робіт. Нижня межа — мінімальна заробітна плата. Однак є люди, що заробляють 3,5–4 тисячі гривень на місяць. До речі, у таких видах робіт можуть брати участь не тільки безробітні, а й пенсіонери, студенти. Усі бажаючі.

Деякі глави сільських рад саботують роботу або не можуть організувати її

Відповідно до закону, на громадських роботах можна працювати лише два місяці. А потім?

— Справді, така норма в законі є. Але ніхто не заважає безробітному, відробивши місяць і три тижні, зробити перерву, й потім знову піти на громадські роботи.

Які є проблеми в організації таких робіт у зоні стихійного лиха?

— Ще не скрізь місцева влада визначилася з переліком об"єктів для проведення відбудовних робіт. Не всі сільради йдуть на співробітництво. З їхнього боку є спроби перевищити свої повноваження. Змушують безробітних працювати саме на тих чи інших роботах, нехтуючи принципами вільного вибору громадян. Деякі глави сільських рад саботують роботу або не можуть організувати її як слід. Не хочуть укладати договори з нашими центрами зайнятості, брати на себе відповідальність, морочитися з бухгалтерією, прив"язуватися до розцінок, замовляти заробітну плату. Адже за ці гроші потім треба звітувати.

Така схема надання роботи існує постійно чи лише в надзвичайних ситуаціях?

— Громадські роботи служба зайнятості проводить постійно. Під час ліквідації наслідків стихії розширено перелік цих робіт. Людям платять більшу зарплату. Сьогодні будь-який місцевий керівник за рахунок громадських робіт може облаштувати територію в своєму населеному пункті. Наприклад, у Гощі на Рівненщині так і зробили. У селах району безробітні пофарбували фасади будинків, паркани, висадили клумби, підстригли дерева.

×